Закон про "податок на Google": головні питання та відповіді

З 1 січня 2022 року набув чинності закон №1525-Х, який парламент ухвалив ще 3 червня 2021 року. Відповідно до якого, усі міжнародні інтернет-гіганти, що не є резидентами та не мають свого представництва в Україні, мають сплачувати податок на додану вартість у розмірі 20% у державний бюджет.

Спочатку цей закон мав назву "податок на Google", відповідно до якого всі сервіси Google, зокрема, YouTube Premium і Drive, а також програми та ігри з Play Маркет, коштуватимуть українцям на 20% дорожче. Проте насправді цей закон торкнеться всіх великих зарубіжних цифрових сервісів, якими користуються українці.

Що відомо про закон №1525-IX, які компанії будуть сплачувати податки та у якому розмірі, які послуги підлягатимуть оподаткуванню та хто вже заявив про подорожчання електронних послуг? Відповіді на всі ці запитання шукайте далі.

Деталі закону

Офіційна назва документа – Закон №1525-IX "Про внесення змін до податкового кодексу щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам". 

Вперше про оподаткування технологічних гігантів в Україні заговорив у листопаді 2019 екскерівник комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Раніше компанії-гіганти продавали українцям рекламні послуги в Україні й не сплачували жодних податків. Однак 3 червня 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав ініційований головою фінансового комітету Данилом Гетманцевим закон №1525-ІХ.

Хто сплачуватиме податок?

Відповідно до закону №1525-IX, з 1 січня 2022 року усі міжнародні інтернет-гіганти мають сплачувати податок на додану вартість у розмірі 20% у державний бюджет. Це стосується таких корпорацій як Facebook, Netflix, Google, YouTube, Amazon, Microsoft, Spotify, Steam, Coursera та інших ІТ-компаній.

Важливо! Якщо компанія нерезидент продає свої послуги в Україні через зареєстрованого посередника, то вони не оподатковуватимуться. У такому разі податковий тягар лягає на посередника.

Податок поширюється на компанії з річними обсягами угод понад 1 млн грн. За прогнозами влади, ухвалений законопроєкт додасть до держбюджету України до 3 млрд грн.

Водночас виконавчий директор лабораторії комп'ютерної криміналістики Cyberlab Сергій Денисенко вважає, що внаслідок посилення оподаткування інтернет-гіганти також підвищать вартість своїх послуг для звичайних користувачів.

"Цей закон не новий у світі. Це велике збагачення для країни, а саме поповнення державної скарбнички. Але є й мінуси. Не виняток, що ці гіганти піднімуть вартість своїх послуг відповідно до тих процесів які передбачає податковий кодекс".

Які послуги підлягатимуть оподаткуванню?

Податок інтернет-гіганти мають платити з продажу таких електронних послуг:

• постачання зображень або текстів, зокрема фотографій, електронних книжок та журналів;

• постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор, разом з постачанням послуг з участі в таких іграх;

• надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних та інших подібних ресурсів;

• надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;

• постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

• надання рекламних послуг в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

За що інтернет-гіганти не платитимуть податки?

Податки не потрібно буде платити за мобільні застосунки, які працюють без інтернету, наприклад служби таксі чи доставки їжі. Виключенням є й освітня сфера. Тобто від сплати ПДВ звільняються операції з постачання послуг з дистанційного навчання через інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем.

У який спосіб можна буде сплатити податок?

Для сплати податків урядовці розробили спеціальний електронний сервіс "ПДВ для нерезидентів". Сплачувати податки компанії мають в євро чи доларах за курсом НБУ. Також зазначено, що нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.

За продаж своїх електронних послуг в Україні, без сплати податків, компаніям загрожує штраф у розмірі 180 тисяч гривень. 

Які компанії вже заявили про подорожчання електронних послуг?

Зазначимо, що про подорожчання електронних послуг вже заявила компанія Google. У грудні 2021 року корпорація надіслала клієнтам повідомлення, що всі сервіси Google, зокрема, YouTube Premium і Drive, а також програми та ігри з Play Маркет, коштуватимуть українцям на 20% дорожче. 

Наприклад, якщо раніше додаткові 100 TB пам’яті у хмарі Google коштували 229 грн на місяць, то тепер – 275 грн. На 20% більше платитимуть індивідуальні користувачі та ФОП, які проводять транзакції через власні банківські карти. Останній пункт може повпливати на рекламний ринок. Юридичні особи й раніше оплачували рекламні послуги Google з урахуванням ПДВ, зміни стосуватимуться індивідуальних підприємців і малих компаній.

Читайте також: Google звинувачують в обмані рекламодавців: що не так з рекламою та чого варто остерігатися?

Також підвищиться вартість хмарних сховищ в компанії Amazon. Про це розповів директор департаменту хмарних рішень компанії посередника Amazon в Україні Андрій Дегтяренко:

"Припустимо користувач купував хмарне сховище і платив 100 $ в місяць в Amazon чи в Microsoft, з 1 січня 2022 року він буде платити за нього 120 $, а компанія постачальник Google чи Amazon буде платити ПДВ 20%. Google не стане заробляти менше, просто користувач буде більше платити".

На відміну від решти, Netflix нещодавно зменшив ціни на свої послуги для українців. Якщо раніше вартість базового плану становила 7,99 євро, то тепер це 4,99 євро. Можливо, таке істотне зниження пов'язане з тим, що з 1 січня стрімінгу знову доведеться їх підняти. У такому разі ціна становитиме 5,98 євро. Втім, це все одно значно нижче, ніж до підвищення.

Чи лише в Україні така ситуація з податками?

Такі правила оподаткування вже стають звичною практикою в іноземних державах, наприклад у країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані тощо.

Зокрема держави Європейського Союзу вже давно почали оподатковувати технологічні компанії, які продають цифрові послуги на їхній території. Кілька років тому уряди держав ЄС почали звинувачувати технологічні компанії в тому, що вони ухиляються від податків і не створюють дочірні компанії в країнах з високими податками. Наприклад, офіси Meta та Google розташовані в Ірландії тому, що податки там порівняно низькі. Саме ці офіси обслуговують користувачів компаній в інших країнах Європи і, відповідно, збирають з них гроші.

Наприклад, Франція почала обкладати податком Google, Apple, Facebook/Meta і Amazon з першого січня 2019 року. У липні 2019 французький Сенат затвердив новий податок для технологічних гігантів, за яким вони зобов’язані платити 3% з доходів, отриманих на території країни. Запровадила податок на цифрові послуги корпорацій Meta та Google з початку 2022 року й Канада. Він діятиме до тих пір, поки Організація економічної співпраці та розвитку не розробить загального податку на IT-компанії. Очікується, що за п’ять років податок принесе в бюджет Канади $3,5 млрд.