Кабінет міністрів України 2 лютого 2022 року ухвалив проєкт угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною. А вже 3 лютого прем'єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш цю Угоду підписали. Мета угоди – усунення перешкод у двосторонніх економічних відносинах та забезпечення ринкових конкурентних відносин.
Чому Україні потрібна угода про ЗВТ з Туреччиною та чим вона може бути небезпечна, дізнавайтесь у новині.
Переговори про вільну торгівлю між країнами тривають з 2011 року. Весь цей час вони були одним з пріоритетів української торговельної дипломатії, і лише у лютому 2022 року очільники двох країн підписали цю угоду.
Так, згідно з угодою про ЗВТ, Туреччина значно розширює сектори, у яких українські компанії зможуть працювати на постійній основі, а Україна заохочує турецькі підприємства працювати у себе. Угода може дати щороку зростання 2% до ВВП, зазначає перша віцепрем’єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко.
Основа угоди – обнулення мит Туреччиною на 10,337 тис. товарних позицій. Це 95% загальної кількості товарів. Ще на 1,348 тис. товарних позицій діятимуть тарифні квоти або скорочення мит.
На початок перемовин Туреччина мала мита у розмірі 29% для українських товарів, натомість українські ставки становили 5%. Донині, зауважила міністерка, на деяку українську аграрну продукцію діють турецькі ставки у понад 200%.
У Мінекономіки показали, що в угоді було досягнуто компроміси щодо ввезення:
За девʼять місяців 2021 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Туреччиною склав $5 млрд (+49,9%), експорт – $2,75 млрд (+65,8%), імпорт – $2,25 млрд (+34,2%), свідчать дані Держстату. Основні товарні позиції експорту – чорні метали (53,4%), зернові культури (15,9%), руди, шлаки і зола (7,1%). Основні товарні позиції імпорту – реактори ядерні, котли, машини (10,4%), палива мінеральні, нафта і продукти перегонки (8,9%), чорні метали (6,9%). Позитивне сальдо для України за цей період склало $495,84 млн.
Тиждень тому Федерація роботодавців України (ФРУ) провела обговорення серед представників бізнес-асоціацій щодо можливих наслідків укладання ЗВТ з Туреччиною. Представники металургії, хімічної галузі, легкої промисловості, виробництва цементу, були одностайні: відкриття українського ринку для турецького імпорту може "вбити" цілі галузі української промисловості.
Згідно з дослідженням, підготовленим на замовлення ФРУ Центром розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine), суттєвий позитивний ефект від ЗВТ з Туреччиною можливий лише у випадку, якщо угода призведе до масштабних турецьких інвестицій в українську економіку – близько $10 млрд.
Інакше ефект може бути або мінімально позитивний (у разі збереження Україною частини мит), або негативний – до падіння ВВП на 1,5% у разі повного скасування Києвом всіх мит.
Попри це в уряді мають геть протилежні розрахунки. Після укладання угоди про вільну торгівлю, сторони зможуть закупати сировину та комплектуючи одне в одного для продажу товарів у інші країни насамперед до ЄС.
З цим аргументом погоджується директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. За її оцінками, позитивний ефект від впровадження ЗВТ з Туреччиною складе до 4,76%.
Також Мовчан наголошує, що негативна реакція бізнесу пояснюється і нинішньою ситуацією з турецькою лірою, яка за рік втратила 44% свої вартості.
"Цей ризик дійсно є, і занепокоєння бізнесу зрозуміле. Проте ЗВТ не має до цього стосунку – при низькому рівні торговельного захисту навіть повна лібералізація не матиме суттєвого ефекту. Натомість ми нарешті отримаємо можливість нарощувати експорт за допомогою механізмів Пан-Євро-Мед", – пояснює експертка.
Так чи інакше, стрімке зростання турецького імпорту, яке відбувається й без підписання ЗВТ, може призвести до використання Україною інструментів торговельного захисту.
Зазначимо, що крім підписання угоди про ЗВТ, сторони уклали рамкову міжурядову угоду про співпрацю у сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях. Документ підписали міністр оборони Олексій Резніков і міністр промисловості та технологій Туреччини Мустафа Варанк.