Rocket згортає діяльність в країнах ЄС та оптимізує бізнес в Україні: яка головна причина?

Українська foodtech-компанія Rocket згортає діяльність в країнах ЄС. До цього моменту Rocket запускалась у містах Нідерландів, Франції, Португалії, Іспанії, Угорщини та на Кіпрі. Засновники компанії повідомляють, що в Україні сервіс продовжить працювати, але його оптимізують.

Яка основна причина припинення діяльності та за яких умов компанія працюватиме в Україні, читайте далі.

У чому причина припинення діяльності Rocket в ЄС?

Основною причиною стала відсутність належного обсягу інвестицій, що робить неможливим подальший розвиток бізнесу в європейських країнах.

"Нам прикро повідомляти про зупинку діяльності в Європі. Бренд Rocket створила чудова команда, яка змогла вивести продукт у 7 найзавантаженіших застосунків для доставки їжі в Європі, побудувати якісні відносини з партнерами, кур’єрами та клієнтами. Ми створювали проєкт родом з України, який може бути успішним не лише у нашій країні, але й на ринках ЄС і показати, що в Україні вміють робити класні проєкти. Сьогодні ми робимо все можливе, щоб зберегти бізнес в Україні й продовжити розвиток", – коментують Олексій Юхимчук та Станіслав Дмитрик, кофаундери Rocket.

Передувала припиненню діяльності компанії у ЄС хвиля скорочень в Rocket, яка пройшла наприкінці грудня 2021 – на початку січня 2022 року.

У пресслужбі Rocket заявили, що компанії довелося звільнити 50 людей з української команди. До цього в Україні працювало 400 чоловік. Скорочення торкнулося команд бек і фронт-офісу, tech-команди. 40% від загальної кількості звільнених – технічні спеціалісти. Офіційна причина - нібито зміни ринку та зменшення фінансування, у зв’язку з якими виникла потреба змінити фінансові плани та шукати додаткові інвестиції.

Компанія запевняє, що працівники, котрі змушені покинути команду, отримують допомогу: HR-спеціалісти допомагають їм скласти резюме, надають рекомендації щодо пошуку нової роботи, проводять кар’єрні консультації та коуч-сесії.

За інформацією деяких ЗМІ, головна й основна причина скорочення – інвестор Rocket Ігор Рохлін. Рохлін дофінансовував компанію, щоб та активно розвивалась в Україні й виходила на нові ринки. Однак наприкінці 2021 року, неочікувано для самих фаундерів Rocket, їхній партнер під кінець року зменшив фінансування. Фінансові проблеми в Rocket збіглися з арештом ексінвестора компанії Тимура Рохліна через обвинувачення у фінансових махінаціях. Зараз його відпустили під заставу, а розслідування триває.

Діяльність Rocket в Україні

На щастя, компанія не припиняє свою дільність і продовжить працювати в Україні. Оскільки Rocket вже не має інвестора, компанія змушена перейти на самозабезпечення. Основна задача команди, як стверджують співзасновники, - утримати весь проєкт на плаву. Для того, щоб зберегти українську частину бізнесу кофаундери компанії продовжать пошуки інвестора.

Щоб зберегти бізнес в Україні компанія пішла на кілька кроків:

Вартість доставки залишається на попередньому рівні.

У компанії стверджують, що проєкт Dark Kitchen є самодостатнім і працює без додаткових інвестицій з грудня 2021 року. 

Фото: dev.ua

Розвиток арени стадіону "Чорноморець": яку колосальну роботу вже зробили та які плани на майбутнє?

У травні 2021 року з 21 спроби через Прозорро. Продажі продали одеський стадіон "Чорноморець", власником якого стала компанія ALLRISE CAPITAL зі Сполучених Штатів Америки. Угоду купівлі-продажу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підписав 16 липня, а вже фактичною точкою відліку, коли стадіон повністю перевели на власність американської компанії, є 6 грудня 2020 року.

Один з футбольних сайтів поспілкувався з представником Allrise Capital Inc. в Україні Сергієм Буркою та дізнався про те, які нюанси передбачала операція з придбання арени, яким є стан газону арени, а також про матчі, концерти, які відбулись протягом року. Крім того, Сергій Бурка розповів і про подальші плани щодо розвитку об'єкта.

Що відомо про стадіон "Чорноморець"?

Сергій Бурка розповідає, що до придбання об'єкта на ньому чотири роки не проводився поточний ремонт:

У деяких приміщеннях просто підтікали стелі. На жаль, знайшли ми й помилки у дренажній системі поля, які погано позначалися на газоні. Ми розуміли, що після операції у стадіон доведеться ще інвестувати. Втім, фатальних несподіванок ми не зустріли..

Він зазначає, що за рік вже майже розібралися у всіх аспектах управління стадіоном, але уявлення про точку беззбитковості зможуть отримати наприкінці 2022 року.

За підтрибунними приміщеннями все досить просто, наголошує Сергій Бурка. Офісний центр працює практично так само, як і раніше. Фітнес-центр є магнітом для арени та дає інфраструктуру нашим клієнтам. Приміщення, в якому раніше був готель, тепер буде перетворено на IT-Hub, який включатиме коворкінг та колівінг для програмістів.

Однак чаша стадіону, за його словами, зовсім непроста в управлінні, і для його розвитку докладають багато зусиль:

"Якщо розглядати чашу стадіону як окремий об'єкт, він створює витрат більше, ніж доходів. Ми спочатку припускали, що збитки від глядацької частини компенсуємо за допомогою прибутку від підтрибунних приміщень. Втім коли Allrise Capital Inc. у травні 2020 року виграв аукціон, ми ще не думали, що пандемія вплине настільки сильно на заповнюваність арени. Відвідуваність матчів "Чорноморця" за час, що ми володіємо ареною, майже ніколи не перевищувала 2000 глядачів."

Вийти ж у нуль можна буде за кількох умов, говорить Сергій Бурка. Кількість глядачів на матчах має бути на рівні 10-15 тисяч уболівальників, а це 16-17 матчів за рік. Також він зазначає, що хотілося б проводити 5-6 концертів на сезон, який триває з травня по вересень та івенти, які не мають сезонної прив'язки.

"Мене дуже здивували повідомлення в пресі на початку грудня минулого року, що нібито нові власники будуть не лише «Чорноморцем», але й стадіоном. Я про такі пропозиції нічого не чув. Ми тільки вступили у володіння, сформували команду та план розвитку на 3-5 років," – підкреслює Сергій Бурка.

Стан газону арени стадіону

Представник Allrise Capital Inc. в Україні розповідає, що стан газону арени – це результат щоденної роботи їхнього агротехнічного відділу. І справа не тільки у висоті та якості ворсу, а й у кольорі трави, адже вона має бути ідеально зелена. Газон захищають пластиковими плитами. Покриття таке є в Україні лише на НСК "Олімпійський" та "Арені Львів", то для стадіону минулого року таке покриття орендували.

Влітку при температурі +35 всередині чаші стадіону повітря нагрівається до +40. Якщо трава стикається з покриттям, вона пригоряє. Зерно, звичайно ж, не страждає, але за кілька днів кінчики трави стають коричневими. Ворс потім відростає, і після третьої косовиці (приблизно через три тижні) газон знову смарагдово-зеленого кольору. Але 20 днів – це дуже велика втрата для літа. Ба більше, що для нас дуже важливо приймати не лише матчі «"Чорноморця", а й той самий Суперкубок. Ми хочемо влаштовувати концерти на стадіоні, і влітку 2021 року ми провели вже три такі виступи: Монатік, Макс Корж та "Дискотека 90-х", – розповідає Сергій Бурка.

Наразі власники стадіону знайшли пластикові плити вдвічі вище, і швидше за все їх купуватимуть. Також замовили вентилятори, які після концертів виганятимуть гаряче повітря з чаші стадіону. Сергій Бурка сподівається, що завдяки цьому поле буде яскраво-зеленим за тиждень після будь-якого концерту.

До кінця сезону 2021/22 "Чорноморець" орендує арену за 1 гривню

Протягом 2021 року Allrice Capital Inc. розглядав можливість об'єднання "Чорноморця", його академії, бази та стадіону під нашою власністю, говорить Сергій Бурка, але клуб набув нового генерального партнера – VERTEX UNITED. Втім до кінця сезону стадіон йде назустріч клубу – він орендує арену за символічною вартістю – 1 гривня за матч.

Ми дуже хочемо, щоби "Чорноморець" розвивався, адже це ключовий наш орендар. Клуб отримує всі доходи від продажу квитків та мерчу. Ми отримуємо лише гроші від фудкорту. Важко сказати, якою буде відвідуваність весняних матчів цього року. Але, як я вже казав, окупність чаші стадіону може починатися з понад 10-15 тисяч глядачів, – наголосив представник Allrise Capital Inc. в Україні.

Які плани власники стадіону мають на майбутнє?

Сергій Бурка наголошує, що вони дуже хотіли б радикально розширити час перебування вболівальників на арені та біля неї у день матчу. На його думку, це може бути 2-3 години до гри та годину-півтори після футболу. Можливо, залучатимуть глядачів знижками на фудкорт – що раніше перебуватимете на матчі, то дешевше харчуватиметесь. За його словами, це допоможе уникнути черг на вході.

Ми вже почали 2021-го проводити передматчеві активності: концерти та колаборації зі спонсорами. Їх ми робитимемо всередині стадіону, біля нього та у підтрибунних приміщеннях. Розглядаємо та можливість поділу стадіону на окремі зони. Наприклад, дитячі сектори, для яких був би окремий маркетинг та фудкорт, – додає Сергій Бурка.

Крім того, у планах власників стадіону – розробка програми смарт-арена. Вона дозволятиме глядачу вибирати місце, робити замовлення та отримувати його прямо на трибуну.

Цьогоріч ми подали заявку на проведення Суперкубку в Одесі на 2022 рік і хотіли б, щоб наша локація залишалася основною для цього матчу і надалі. Крім того, хотілося б проводити на арені щонайменше 1-2 поєдинки головної команди на рік, – заявляє Сергій Бурка.

До слова, у липні 2021 року на стадіоні "Чорноморець" було проведено концерт репера Макса Коржа, на який зібралося близько 40 тисяч глядачів. За даними організаторів, серед глядачів, які прийшли на Коржа, приблизно 70% осіб були приїжджими. Саме люди, які приїжджають, і створюють суттєві прибутки для міста – оплачують готелі, ресторани та багато інших послуг. Місто може багато отримувати від таких заходів, які приваблюють десятки тисяч туристів. Це ж стосується і Суперкубку.

У перший рік володіння стадіоном розвивалася і територія, що прилягає до арени, говорить Сергій Бурка:

Влітку під час Євро-2021 там працювала фан-зона. Вхід був вільний, поки ми просто хочемо познайомити одеситів про те, що «Чорноморець» – це класна локація не лише у дні футбольних матчів усередині арени. Ми маємо і план розвитку прилеглої території парку Шевченка в єдину івент-зону. Але це справа майбутнього. Ми рухаємось поетапно.

Точний потенціал стадіону "Чорноморець" буде зрозумілим після того, як знімуться всі протиковідні обмеження. Але вже зараз видно, що місцеві жителі готові заповнювати арену.

Зеленський ініціював запуск програми економічного патріотизму: що вона передбачає?

Президент України Володимир Зеленський анонсував запровадження програми економічного патріотизму. Таку заяву він зробив на тлі визнання Росією "Л/ДНР" у кордонах областей.

Що означає ця програма?

Програма економічного патріотизму передбачатиме цільову підтримку окремих галузей економіки, зменшення податкового навантаження на підприємців, обмеження перевірок і створення стимулів для залучення коштів населення у бізнес та банківську систему.

Крім того, завдяки цій програмі заплановано знизити ПДВ на бензин і дизель, що сприятиме зменшенню цін на пальне.

"Наша мета – здобуття економічної незалежності, особливо в енергетиці", – зазначив Глава держави.

Президент зазначив, що у той час, коли українські військові захищають країну, інші громадяни мають працювати, вкладати гроші в економіку держави, зокрема й для того, щоб забезпечити фінансуванням армію.

До слова, задля подальшого розвитку економіки, Зеленський 23 лютого проведе зустріч з представниками 50 найбільших українських компаній зі сфери великого бізнесу.

"Всі вони мають залишитися в Україні. Їхні підприємства розташовані на українській землі, яку захищають наші військові. Отже, і бізнес має захищати нашу економіку, фінанси та створювати робочі місця", – переконаний президент.

Фото: uainfo

Україна розглядає можливість розірвання дипломатичних відносин з РФ: які можуть бути наслідки?

Міністерство закордонних справ України просить Володимира Зеленського розірвати дипломатичні відносини з РФ.

Що про це відомо, до яких наслідків може призвести розірвання дипвідносин між обома країнами та як світ реагує на визнання Росією "ДНР" та "ЛНР", дізнавайтесь у новині.

Що відомо про можливий розрив дипвідносин між Україною та РФ

Про можливе розірвання дипломатичних відносин між обома країнами Володимир Зеленський заявив під час пресконференції з Президентом Естонії Аларом Карісом в Києві.

"До мене прийшов запит від МЗС, щоб я розглянув питання розриву дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією. Одразу після нашої пресконференції я буду пропрацьовувати це питання. І не тільки це питання, а й інші дієві кроки щодо ескалації з боку РФ. Ми вважаємо, це був крок ескалації, юридична агресія, яка дає фундамент для військової агресії з боку Росії, з боку бойовиків, які оточують тимчасово окуповані українські території", – сказав Зеленський.

Водночас у Росії зазначають, що розривати дипломатичні відносини з Україною не планували. Зокрема, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков наголосив, що розрив дипломатичних відносин з Україною зробить відносини двох країн та народів ще складнішим, і він вкрай небажаний.

Безумовно, розрив дипвідносин – це було б вкрай небажаним сценарієм, який, мабуть, зробить усе складніше, а головне, не лише для держав, а й для народів двох країн, – сказав Пєсков.

За його словами, "російська сторона на всіх рівнях залишається відкритою для дипломатичних контактів та зацікавлена ​​у цих контактах".

Які можуть бути наслідки у разі розриву дипвідносин?

За словами політолога Петра Олещука, рівень міждержавних відносин між Україною та Росією і так дуже знижений:

Розрив дипломатичних взаємин – це своєрідна декларація того, що міждержавні відносини перебувають в найнижчій точні з усіх можливих.

Насамперед експерт пояснив, що припинення таких відносин означає закриття дипломатичних представництв на території України та Росії. Тобто посольства, консульства припиняють свою роботу. Однак їхні функції можуть виконувати посольства іншої держави – на прохання відповідних країн.

Наприклад, Олещук пояснив, що Україна може звернутися до посольства умовної Швейцарії й воно виконуватиме відповідні функції для громадян України, які перебуватимуть на території Російської Федерації.

"Тут потрібно дивитися на подібний приклад Грузії, де це було реалізовано на практиці. Вони розірвали дипломатичні відносини, там не було відповідних представництв і саме так це все було організовано", – розповів експерт.

Загалом, на думку політолога, наразі говорити про якісь конкретні наслідки не можна, адже їх може і не бути.

Які великі російські компанії й досі працюють в Україні?

За даними Єдиного державного реєстру України, у 2020 році в Україні працювало майже 13 тисяч компаній, які мали російських засновників або бенефіціарів. У 2021 році за даними російського Єдиного реєстру юридичних осіб, в Україні працює 104 філії російських компаній. Втім, за останні роки російська присутність скорочується. Найбільша частка російських компаній зареєстровано у Києві, а також у Харківській, Одеській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. 

Новинний сайт Бізнес Цензор у квітні 2021 року зібрав список відомих російських компаній, які працюють на українському ринку роками.  До списку потрапили компанії, які не перебувають у процесі ліквідації або банкрутства. 

Як реагує світ на визнання Росією "ЛНР" та "ДНР"?

Країни цивілізованого світу підтримали Україну та засудили визнання Росією "ЛНР" та "ДНР". До цих країн наразі належать:

Натомість є і низка країн, які підтримали легімітацію бойовиків: Венесуела, Куба, Нікарагуа, Чечня, хусити в Ємені, Самопроголошені Південна Осетія та Абхазія. Крім того, визнати готується і сирійський диктатор Башар Асад.

До слова, голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко вважає, що Україна має розірвати дипломатичні відносини з усіма країнами, які готові визнати так звані Донецьку народну республіку та Луганську народну республіку.

Фото: epthinktank.eu

У системі Прозорро.Продажі повністю завершено понад 1000 земельних аукціонів

Станом на 22 лютого 2022 року в системі Прозорро.Продажі повністю завершено понад 1000 аукціонів з продажу та здачі землі в оренду. 

За підсумками цих торгів організатори заробили до бюджетів різних рівнів майже чверть мільярда гривень та реалізували 6,7 тисячі гектар земельних ділянок. З-поміж усіх повністю завершених аукціонів 75% – це землі сільськогосподарського призначення. 

Наразі на етапі укладення договорів ще майже 500 земельних ділянок. 

Загалом в системі вже оголошено 4,6 тисячі земельних аукціонів, сумарна стартова вартість яких 1,3 млрд гривень. З них – понад 3 тисячі аукціонів з оренди та 1,5 тисячі з продажу. 

За даними аналітичного модуля понад 600 організаторів оголосили аукціони з продажу та здачі в оренду. З них понад три десятки організаторів – це приватні землевласники. Крім того, участь у торгах вже взяли 2,3 тисячі учасників, а середній показник конкуренції 3,7 учасника. 

Серед найактивніших організаторів за оголошеною вартістю лотів залишаються: Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська та Харківська області.

Нагадуємо:

На нашому майданчику ваш аукціон пройде максимально комфортно та прозоро – https://pro.invest.ua/

Нагадаємо, 5 листопада набула чинності урядова постанова (№1013), яка запустила ринок оренди та продажу державної та комунальної землі через державну електронну систему "Прозорро.Продажі". Прозорро.Продажі гарантують безпечність торгів, неможливість втручання в їхній перебіг та рівний доступ кожного учасника до участі в аукціоні. Всі дані про онлайн-аукціони, їхній перебіг та результати відкриті та доступні в аналітичному модулі Прозорро.Продажі. 

Міжнародні авіакомпанії скасовують рейси до України: як це може вплинути на економіку?

У зв’язку з інформаційним нагнітанням щодо війни між Росією та Україною, міжнародні авіакомпанії залишають повітряний простір нашої країни.

За минулий тиждень низка західних авіакомпаній скасувала свої рейси до Києва та інших українських міст. Серед них нідерландська KLM, норвезька Norwegian, німецька Lufthansa, австрійська Austrian Airline, швейцарська Swiss, французька Air France, іспанська Vueling та мультинаціональна SAS. Надалі список іноземних перевізників, які відмовились літати в Україну, може стати ще більшим, з огляду на рішення Росії про визнання "ЛНР" та "ДНР".

Яка зараз ситуація в повітряному просторі України, як вона може вплинути на економіку України та що говорять у Мінінфраструктури? Про це читайте далі.

Ситуація у повітряному просторі України

Загострення ситуації навколо можливого вторгнення Росії змусило світові авіакомпанії вивести з України свої літаки. Щоб зберегти авіаційне сполучення зі світом, уряду доводилось домовлятись зі страховими компаніями та повертати частину літаків до українського авіапростору на особливих умовах. Для цього Кабмін виділив 16,6 млрд грн на компенсацію страхових ризиків, однак навіть ці заходи не повністю заспокоїли власників літаків. Тому рейси західних авіакомпаній вже взяли на себе українські перевізники.

Рейсами, які звільнили західні компанії, тепер літають вітчизняні авіаперевізники. В Мінінфраструктури переконують, що завдяки цьому кардинально в українських авіаперевезеннях нічого не змінилось. На противагу компаніям, які припиняють роботу в Україні, є інші іноземні перевізники, які намагаються триматись до останнього на ринку, бо він для них є стратегічним.

Проблема зі страхуванням – не єдина причина відмови від польотів в українському авіапросторі. Офіційне формулювання відмови західних компаній від рейсів в Україну – "турбота про безпеку".

Редакція Invest.UA зателефонувала у пресслужбу Міжнародного аеропорту Бориспіль, аби дізнатись, якою є нинішня ситуація в повітряному просторі України та чи скасовують рейси міжнародні авіакомпанії. В аеропорту нам повідомили, що вони наразі працюють за розкладом.

Своєю чергою авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" повідомила, що збільшує місткість повітряних суден на популярних європейських маршрутах та продовжує виконання регулярних рейсів до Європи.

Наразі маршрутна мережа МАУ покриває всі ключові європейські напрямки й пасажири можуть здійснити переліт в Мюнхен (MUC), Лондон (LGW), Прагу (PRG), Барселону (BCN), Ларнаку (LCA), Мілан (MXP), Женеву (GVA), Вільнюс (VNO), Кишинів (KIV).

"Авіакомпанія МАУ щоденно здійснює рейси до Парижа (CDG) та Амстердама (AMS), тож завдяки код-шер співпраці МАУ з альянсом KLM/Air France, пасажири забезпечені, зокрема можливістю зручного транзиту через великі європейські хаби, – йдеться у повідомленні МАУ.

Як скасування рейсів міжнародних авіакомпаній вплине на економіку країни?

Зараз українські компанії вже здатні закривати потреби ринку, то їхнього потенціалу має вистачити й надалі", – переконаний авіаексперт Богдан Долінце. 

За словами Долінце, авіаційний бізнес вимагає довгострокового горизонту планування. Якщо перевізники плануватимуть свої дії в розрізі лише кількох днів, це збільшує вартість роботи компанії та ускладнює її діяльність.

"Фактично перевізники перебувають в таких умовах, у яких вони були весною 2020-го року перед локдауном, коли ніхто не розумів, як довго триватиме зупинка авіаруху. Через те, що компанії в умовах нестабільності не могли оптимізувати роботу, кожного дня вони втрачали десятки мільйонів доларів", – наголосив Богдан Долінце. 

Водночас авіаексперт Денис Антонюк вважає, що ситуація буде шкідливою для української авіації й для економіки, якщо блокування рейсів триватиме більше ніж 3-4 місяців. Але повне закриття неба над Україною найближчим часом не прогнозується:

"Немає передумов для того, щоб це сталось. В найгіршому випадку почнуть закривати частинами, але всю Україну немає ніякого сенсу та ніякої логіки закривати".

Читайте також: Скільки щомісяця втрачає Україна через загрозу російського вторгнення?

У деяких ЗМІ зазначають, що ставки на страхування воєнних ризиків уже зросли для всіх перевізників. Попри можливість літати на особливих умовах, ситуація в Україні вважається небезпечною, а тому власникам суден доведеться сплачувати страховим компаніям премію за ризик. Зростання вартості страхування може бути різним, залежно від умов та конкретної компанії. Президент авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" Євгеній Дихне заявив, що це також може позначитись і на вартості авіаквитків.

Що говорять в Міністерстві інфраструктури?

В Міністерстві інфраструктури України питання скасування рейсів вважають політизованим і зазначають, що безпека польотів над Україною здійснюється у повному обсязі.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що небо України залишається відкритим:

"До таких сценаріїв форс-мажорних ситуацій у нашому авіапросторі ми готувалися з 2014 року. В нас проводяться регулярні навчання, залучені всі наші органи. Нинішнє скасування рейсів низкою іноземних авіакомпаній продиктоване виключно інформаційним загостренням ситуації, а не реальними змінами щодо безпеки польотів".

За словами міністра, держава оперативно працює щодо питань заміщення скасованих рейсів українськими авіаперевізниками, й наразі авіасполучення Києва з ключовими містами Європи забезпечено в повному обсязі.

Крім того, радник міністра, директор Міжнародного аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський, зазначив, що вони отримують оперативну інформацію (про зміну розкладу авіакомпаній) у режимі онлайн.

"Сьогодні (21.02.2022)  зміни до графіків роботи внесли близько 10 авіакомпаній. Зміни в графіку означають не тільки зміну повітряного судна. Деякі авіакомпанії збільшують пасажиромісткість літаків на деяких напрямках – а й зміну в графіку польотів. Деякі рейси скасовуються точково, деякі – на період, як це зробила Lufthansa Group".

Також радник міністра інфраструктури повідомив, що Мінінфраструктури, аеропорти й українські авіакомпанії мають сценарій дії на випадок, якщо більшість іноземних авіакомпаній вирішать скасувати рейси до/з України. Проте він наголосив, що жодних причин для масового скасування рейсів немає.

За даними Мінінфраструктури, перельоти до українських аеропортів зараз здійснюють 29 іноземних та 7 вітчизняних авіакомпаній. Страхові та лізингові компанії влада проінформувала, що у випадку попередження від збройних сил український персонал готовий протягом години вивести всі повітряні судна в безпечні райони.

Три сценарії розвитку економіки України: які наслідки може мати визнання так званих "Л/ДНР"?

Постійна напруга через інформаційну паніку на фоні загрози нового вторгнення РФ стала вагомою причиною того, що українська економіка щомісяця втрачає 2–3 мільярди доларів. У понеділок, 21 лютого 2022 року, президент РФ Володимир Путін ухвалив рішення про визнання самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" на Донбасі та розпочав введення начебто "миротворчих" військ на ці території.

Як такі дії вплинули на нинішній перебіг економіки України та які три сценарії розвитку української економіки має країна, читайте далі.

Знецінення українських єврооблігацій

На тлі посилення загроз російської агресії ціни доларових єврооблігацій, ВВП-варантів та інших суверенних цінних паперів України значно впали. Це падіння найсильніше торкнулося середньострокових (приблизно на 3%) і довгострокових (на 4%) паперів.

За даними агенції Bloomberg, прибутковість "коротких" паперів з погашенням у вересні підвищилася до 24,4% проти 21,3% на кінець минулого тижня. Дохід за паперами з погашенням у 2023-2024 роках зріс до 16,9-18% (у п’ятницю – 15,2-15,8%).

Ставки за єврооблігаціями з погашенням у 2025 та 2026 роках збільшилися до 14,9% та 13,5%. Це майже на 1% вище, ніж наприкінці попередньої торгової сесії.

Дохідність паперів з погашенням у 2027-2029 роках зросла на 0,7-0,8 процентного пункту – до 12,6-12,2%, а з погашенням у 2032-2033 роках – до 11,6-11,5% річних (на 0,6 п.п.).

ВВП-варанти України (цінні папери, випущені в рамках реструктуризації заборгованості у 2015 році) подешевшали одразу на 5,6% – до 62,9% від номіналу.

Дорожчання нафти

На тлі ризиків повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, цііни на нафту активно зростають під час ранкових торгів у вівторок, оновлюючи семирічні максимуми.

Вартість квітневих ф'ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:09 кч у вівторок становить $96,80 за барель, що на $1,41 (1,48%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти подорожчали на 2% – до $95,39 за барель.

Ціна ф'ючерсів на WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить на цей час $93,86 за барель, що на $2,79 (3,06%) вище за підсумкове значення сесії в п'ятницю, коли вартість цих контрактів опустилася на 0,8%. У понеділок торги WTI не проводились через свято у США. Термін дії березневих контрактів на WTI спливає із закриттям ринку у вівторок.

Послаблення гривні

Вранці 22 лютого 2022 року після незаконного "визнання незалежності" окупованих районів Донецької та Луганської областей Росією котирування курсів купівлі та продажу долара США в українських банках зросли на 10-44 копійок.

Так, офіційний курс гривні до долара США станом на 22 лютого 2022 року встановлено на рівні 28,4846 грн за долар проти 28,3428 грн за долар у понеділок, курс гривні до євро встановлено на рівні 32,2887 грн за євро проти 32,196 грн за євро напередодні.

Які три сценарії має Україна у 2022 році?

Найбільшими ризиками, які можуть вплинути на економіку у 2022 році, є потенційна військова загроза з боку РФ, зростання цін на енергетичних ринках та зниження або припинення транзиту російського газу.

Економісти Київської школи економіки розробили три сценарії розвитку української економіки у 2022 році залежно від цін на світових ринках.

Перший – відносно нормальний. В таких умовах ціни на експортну продукцію залишатимуться високими, але ціни на газ на світових ринках опустяться на 40-50%.

Так, ціни на газ для населення у 2,5–3,0 рази будуть нижчі від ринкових, інтерес нерезидентів до кредитування уряду відновлюватиметься, а курс становитиме 28,5 грн за долар.

Водночас резерви скоротяться до 27 млрд доларів, а інфляція уповільнюватиметься та на кінець року становитиме близько 8%.

Помірно негативний сценарій. У разі якщо ціни на експортну продукцію залишатимуться високими, ціни на газ знизяться лише на 5%.

За такого сценарію, ціни на газ для населення у 4 рази будуть нижчі за ринкові, нерезиденти повільно повертатимуться до кредитування уряду, а курс зросте до 30 грн за долар.

Інфляція залишиться незмінною на рівні 10%, але при цьому відбудеться скорочення випуску великих промислових споживачів газу. Міжнародні резерви за підсумком року становитимуть 23 млрд доларів.

Третій сценарій – негативний. Він допускає зменшення цін на експорт на 15-20%, а цін на газ – на 5%. Тоді ціни на газ для населення також будуть у 4 рази нижчі від ринкових, а нерезиденти виявлятимуть низький інтерес до кредитування уряду.

За таких подій відбудеться скорочення випуску крупних промислових споживачів газу та зменшаться прибутки експортних галузей. Гривня може девальвувати максимум до 32 грн за долар, через що інфляція прискориться до 11%. Скорочення міжнародних резервів очікується до 22 млрд доларів.

Не словом, а ділом: хто з вітчизняних та зарубіжних бізнесменів займається благодійністю

Благодійність – слово, яке приховує тони відваги, сміливості та співчуття. Хорошим та гідним прикладом для наслідування є вчинки впливових та заможних людей, яким не байдуже на чужі проблеми.

Хто ж з українських та зарубіжних бізнесменів займається благодійністю, дізнавайтесь далі.

Ігор Кононенко – український бізнесмен і політичний діяч

Благодійний фонд Ігоря Кононенка у 2021 році спрямував 834 тис. гривень на благодійність

Протягом трьох років його Фонд активно працює за кількома напрямами: допомога медичним закладам у боротьбі з коронавірусом, соціальна допомога та допомога військовим.

Благодійний фонд Ігоря Кононенка надав 248 тисяч гривень снайперському підрозділу частини мотопіхотних військ Сухопутних військ ЗСУ. Крім того, для бійців Сил спеціальних операцій (ССО) Фонд закупив дрон Autel EVO 2 та генератор, акумулятор і шини – для бійців 58-ї бригади ЗСУ. А така підтримка у нелегкі часи для України є вкрай важливою.

Крім того, БФ Кононенка також приділяє увагу соціальній підтримці медичних та освітніх закладів. 

Сергій Тігіпко – український підприємець та політик

Пріоритетним напрямком діяльності Благодійного фонду Сергія Тігіпка є допомога і підтримка сільських громад. Благодійний фонд відповідально й оперативно вирішує інфраструктурні проблеми громад, опікується освітою, медициною і культурою.

Влітку 2021 року Благодійний Фонд Сергія Тігіпка придбав спортивний інвентар та іграшки для Центрів соціально-психологічної реабілітації дітей Чернігівщини. Серед подарунків для дитячих закладів і ролики, і самокати, м’ячі для різних видів спорту, килими туристичні, масажери, канати, настільні ігри, набори для тенісу, бадмінтон та багато іншого.

На благодійному заході, який відбувся у листопаді 2021 році, Сергій Тігіпко став найбільшим меценатом вечора. Він  підтримав KSE на понад $100 тисяч та фондував грант на облаштування іменної аудиторії. Цю можливість представили на тихому аукціоні, який приніс KSE $60 тисяч.

Зокрема, у 2020 році БФ Тігіпка виділив 7 млн грн для протидії розповсюдженню коронавірусу та поставив чергову партію кисневих концентраторів для лікарень Чернігівщини.

Андрій Здесенко – український підприємець і меценат

У 2017 Андрій Здесенко заснував іменну стипендію у Київській школі Економіки. У 2019 році став ініціатором виставки робіт дев'ятирічної Ірини Химич з синдромом передчасного старіння.

2020 року з бізнес-клубом Inspira надав допомогу медичним закладам Дніпра та області (3 млн гривень, засоби захисту та гігієни, витратні матеріали тощо). У цьому ж році очолив 2 соціальні комунікаційні кампанії – "Окремо ми разом»" та "Дитячий маніфест", спрямовані на підтримку людей під час карантину.

Наразі корпорація Здесенка підтримує екологічні ініціативи та виступає партнером World Cleenup day в Україні. Разом з дитячим психологом Світланою Ройз, "Біосфера" організувала соціальний проєкт "Подзвони Святому Миколаю". Діти можуть поговорити з Миколаєм та повірити у диво.

Також займається благодійністю й бізнесмен, банкір та засновник Монобанку Олег Горохівський. Він допомагає фонду "Таблеточки" та "Життєлюб", а також у вересні 2021 року виділив кошти на відновлення Костелу Святого Миколая у Києві.

Не здають задніх і займаються благодійністю відомі всьому світу мільярдери Ілон Маск та Марк Цукерберг.

Ілон Маск – інженер, підприємець, інвестор, мільярдер.

Сам Ілон Маск публічно майже не згадує про свою благодійну діяльність. Однак журналісти деяких ЗМІ дослідили, що спочатку Ілон Маск робив невеликі пожертвування навчальним закладам у ПАР і США, де він здобував освіту. Також надавав підтримку дитячим лікарням, освітнім організаціям і космічним об'єднанням.

Пізніше фонд виділяв гроші на встановлення сонячних панелей сім'ям, які зазнали втрат після вибуху нафтової платформи Deepwater Horizon в 2010-му і землетрусу в Фукусімі у 2011 році. У 2012 році глава Tesla підтримав ініціативу "Клятва дарування", яка передбачає що 50% свого багатства слід віддати на благодійність.

Найбільше грошей Ілон Маск віддав на боротьбу з головною, на його думку, загрозою майбутнього – безконтрольним штучним інтелектом. Його створення Маск порівнює з "викликом демона". У 2015 він виділив $1 млрд на створення лабораторії OpenAI, однак ці гроші він виділив особисто, а не через фонд.

Також $75 тисяч отримала група активістів з Лос-Анджелеса, які вимагали розв'язати проблему з пробками на одній з ділянок траси I-405. Саме по ній Маск добирався з дому в офіс SpaceX і назад.

Ба більше, нещодавно Ілон Маск пожертвував $5,7 мільярда акцій Тесла на благодійність. Зазначається, що пожертвування акцій було зроблено під час серії продажів акцій Маском, який загалом продав акції Tesla на суму понад 16 мільярдів доларів за останні два місяці 2021 року.

Марк Цукерберг – програміст і підприємець, засновник компанії Meta.

Марк Цукерберг та його дружина Прісцілла Чан з 2010 року беруть участь у благодійності. У 2010 році Марк направив $100 млн на ремонт і модернізацію державних шкіл Нью-Йорка – найбільшого міста штату Нью-Джерсі. У грудні цього ж року Марк приєднався до "Клятви дарування" – ініціативи, запущеної Біллом Гейтсом та Уорреном Баффетом, яка закликає мільярдерів жертвувати на благодійність щонайменше половину свого статку.

У 2015 році після народження першої доньки, пара заснувала спільний фонд Chan Zuckerberg Initiative. Через цей фонд подружжя зобов'язалося протягом життя спрямувати 99% свого стану на "розвиток людського потенціалу" та "забезпечення рівності". За перші п'ять років роботи фонду, Марк і Прісцілла провели через свою організацію $2,7 млрд.

Найбільший напрямок фонду – фінансування наукових досліджень у галузі біомедичної техніки. З 2015 року на ці цілі виділено $888 млн.

Другий за величиною напрямок – розвиток освіти ($656 млн). Ще $603 млн пішли на підтримку сімей з дітьми, а $436 млн – на "забезпечення справедливості та розширення можливостей".

Скільки щомісяця втрачає Україна через загрозу російського вторгнення?

Через інформаційну паніку на фоні загрози нового вторгнення РФ, українська економіка щомісяця втрачає $2 млрд - $3 млрд. Це зупинені інвестиції, додаткова інфляція, втрати у туристичній сфері й скорочення авіаперевезень.

Є ще спекулятивний тиск на фінансові ринки, який блокує запозичення, тисне на курс. Це окрема сума. Спекулятивний тиск на валютний ринок близько 1,5-2 мільярди доларів, – заявив заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма в інтерв’ю "РБК-Україна".

Українська влада вважає подушку у 4-5 мільярдів доларів достатньою, аби продовжувати заплановані державні програми, але зовнішня ситуація може змінюватися.

"4-5 мільярдів – подушка, щоб у нас було все нормально із залученням ресурсів під розвиток. Ви ж бачите об'єктивно, який інвестор буде ухвалювати рішення щось будувати у такій ситуації? Зрозуміло, всі ставлять проєкти на паузу. Не скасовують, але відкладають рішення. І зовнішні кредитні ринки тимчасово закриті", – сказав Шурма.

За його словами, якщо ситуація стабілізується інформаційно, то підніметься "больовий поріг", і через два місяці таких втрат може вже не бути.

2-3 млрд доларів і 4-5 млрд доларів – це різні втрати. 2-3 млрд – це втрати для економіки. Тобто збиток, який Україна несе щомісяця. А 4-5 млрд – подушка, щоб у країні все було нормально із залученням ресурсів для розвитку.

Фото: Слово і діло

"Нова пошта" у 2022 році збільшить інвестиції до 5 млрд грн

Компанія "Нова Пошта" планує інвестувати 5 млрд грн у свій розвиток у 2022 році, що у 1,5 раза більше, ніж минулого року. Найбільшою інвестицією стане будівництво інноваційного сортувального центру в Одесі за 1,2 млрд грн.

Новий термінал в Одесі

Будівельні роботи розпочалися у червні минулого року. Термінал складатиметься з двох корпусів – поштового та вантажного, їхня загальна площа – понад 26 тис. кв. метрів. Після відкриття термінал в Одесі стане другим за потужністю сортувальним об’єктом компанії.

У Новій пошті зазначають, що наразі триває активне будівництво: вже є фундамент, змонтований каркас, обшиті фасади та покрівля поштового термінала. На вантажному терміналі зараз монтується каркас будівлі.

За словами співвласника Нової пошти Володимира Поперешнюка, термінал в Одесі – лише п’ята частина їхніх інвестицій у компанію у цьому році:

"Загалом у 2022 році ми плануємо вкласти безпрецедентні 5 млрд грн у розвиток Нової пошти – у термінальну інфраструктуру, мережу відділень та поштоматів, в інновації. Це у 1,5 раза більше, ніж минулого року. Ми віримо в нашу країну, віримо в її людей, тому продовжуємо розвивати свій бізнес і натхненно працювати".

У березні на терміналі розпочнеться монтаж автоматизованого обладнання. Це будуть дві основні автоматизовані лінії Vanderlande для сортування посилок від 2 до 30 кг та три лінії для сортування дрібних посилок виробництва української Консорт. Крім того, на терміналі встановлять телескопічні конвеєри, які заїжджають безпосередньо у кузов автомобіля і допомагають автоматизувати процес вивантаження та завантаження. Всього на терміналі планується встановити 48 таких телескопів.

На вантажній частині терміналу планується використання 50 робовізків – роботів виробництва української SBR для переміщення вантажів.

Орієнтовно термінал розпочне свою роботу вже у листопаді цього року. Він зможе обробляти до 40 тисяч посилок на годину, що втричі перевищує швидкість чинного терміналу. На терміналі сортуватимуться посилки для Одеси та 65 населених пунктів Одеської області.

Крім того, на терміналі створять понад 700 нових робочих місць, а планові інвестиції Нової пошти у термінал складуть 1,2 млрд гривень.

У планах компанії – відкрити автоматизований термінал у Запоріжжі та відвідання будівництва нового бізнес-відділення у Чернігові.