"Передумови подальшого розвитку ринку землі точно є": експерти про нинішню ситуацію в агросекторі

Тема ринку землі залишається актуальною і досі. Попри повільність розвитку усіх процесів, що відбуваються, на горизонті видніються вже певні результати, які показують, що ринок землі дійсно рухається вперед. Наприклад, станом на 11 лютого 2022 року в Україні зареєстровано 94 265 земельних угод. Хоча ця цифра не мала, але є ще над чим працювати. Крім того, на ринку вже є і пропозиція, і попит. Власники нарешті отримали повноцінне право розпоряджатися своєю землею, а майбутні землевласники жваво цікавляться новими активами та їхньою інвестиційною привабливістю.

Водночас до розвитку ринку сільськогосподарської землі все ж є питання, на які досі немає відповідей. Тому, аби з’ясувати їх, редакція Invest.UA взяла коментар у генерального директора УКАБ Романа Сластьона. Він нам розповів, чи допоможе консервація земель подолати проблему негативного та необдуманого впливу на земельні ресурси, чи може зрости ціна на землю та у чому полягає спрощення механізму набуття прав на земельні ділянки.

Як ви наразі оцінюєте розвиток ринку землі в Україні?

Оскільки легальний ринок сільськогосподарської землі стартував лише з липня минулого року, то поки він залишається на стадії формування і розвивається доволі поступово. Попит на землю зростає, охочих придбати землю як у формі активної, так і пасивної інвестиції все більше, тому передумови для його подальшого розвитку точно є. З 2024 року відбудеться перший етап лібералізації. В гру зможуть вступити українські юридичні особи, а ліміт збільшиться зі 100 га до 10 000 га землі в одні руки. Саме з початком цього етапу очікується більш платоспроможний попит, збільшення кількості угод та вартості землі. Звісно, за умови збереження прибутковості агросектору.

Чи допоможе консервація земель подолати проблему надмірного негативного та необдуманого впливу на земельні ресурси?

Уряд затвердив новий порядок консервації, але чомусь не скасував старий від 2013 року. Тепер у нас два чинних різних порядки.

Якщо раніше порядок консервації приватних земель мав відбуватися за ініціативи власника землі, то в новому передбачається також подання від Держгеокадастру та Держекоінспекції. Якщо раніше передбачалося створення комісії за участі власника землі, оцінка комісією стану ділянки на місці, доєднання агрохімічного паспорта до пакета документів, то в новому порядку цього всього немає.

Встановлюється, що рішення про консервацію приватних земель будуть ухвалювати місцеві ради, в чому вбачаються певні корупційні ризики та ризики рейдерства. Крім того, передбачається, що власнику ділянки необхідно укладати договір з місцевою радою на консервацію – хто кому має платити по договору невідомо. Водночас у новоприйнятому тексті виключено можливість власника на отримання рівноцінної ділянки, якщо деградація чи забруднення відбулося не з його вини. Загалом, вбачається чимало порушень принципів приватної власності, що закріплені у Конституції.

Земельні експерти говорять, що у цьому році може зрости ціна на землю. Чи дійсно це так і що на це вплине?

Тут є різні фактори. З одного боку гарні фінансові результати агросектору минулого року підкріплюють попит на землю. З іншого боку – є ріст вартості ресурсів. Наприклад, зростання вартості добрив у 2-3 рази та певні ризики можливого зниження цін на зернові та олійні. В мінус на ринок інвестицій у землю працює напружена геополітична ситуація, що виникла через скупчення військ на кордоні з боку РФ.

Чи могли б Ви детальніше розповісти про нові правила оподаткування при відчуженні земельних ділянок?

Наприклад, до ухвалення законопроєкту 5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" був такий підхід до оподаткування: оподаткування земельних ділянок, які були розпайовані, здійснювалося на рівні 5% при купівлі-продажу земельних ділянок. Водночас землі для ведення особистого-селянського господарства (до 2 га) були звільнені від оподаткування. І в цьому була певна несправедливість у підходах.

Після набуття чинності вищезазначеного закону, а саме з 1 січня 2022 року, пайові землі також отримали пільгу, проте з певними обмеженнями. Наразі діє така норма щодо продажу земельних ділянок, яка дозволяє продати 1-шу земельну ділянку протягом календарного року з 0% ПДФО, 2-га вже оподатковується під 5%, а ось щодо 3-ї та більше земельних ділянок, які продаються в цьому ж календарному році, оподаткування залежатиме на 18% від суми між різницею купівлі та продажу такої земельної ділянки. Фактично, така модель попереджує спекуляції з землею. Важливою умовою пільги є володіння земельною ділянкою протягом 3 років або успадкування. З одного боку пільга розширена на пайову землю, а з іншого боку – обмежується спекуляція.

***Посніть, у чому полягає спрощення механізму набуття прав на земельні ділянки с/г призначення?***

Візьмімо приклад земельної ділянки для ведення садівництва 0,12 га, або ж для особистого селянського господарства в межах населених пунктів 2,0 га (це можливі городи, будинки біля них, домогосподарства), тобто це земельні ділянки орієнтовно не великих розмірів. Однак до ухвалення законопроєкту "Про спрощення механізму набуття прав на земельні ділянки с/г призначення", нотаріусами проводилася перевірка, яка могла зайняти від 1-го до 2-х тижнів, як малих земельних ділянок, так і сільськогосподарської землі для товаровиробників.

Вона містила такі перевірки: формування витягу з Держгеокадастру чи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перевірка FATF, тобто чи є ви в списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, чи не перевищено ліміт в 100 га, також санкційні списки. Такі перевірки відповідно й коштували власнику земельних ділянок чималу кількість грошей та часу. Наразі ж ситуація дещо інша.

Спрощення полягає в тому, що:

По-перше, нотаріусам не потрібно проводити таку кількість перевірок малих земельних ділянок, на відміну від с/г землі призначеної для товарного виробництва, що економить в рази час та кошти. Можна сказати, що це є декларативний підхід, тобто особа, яка бажає продати земельну ділянку одразу повідомляє про відповідність вимогам законодавства.
По-друге, раніше особа, яка перебувала у шлюбі та хотіла придбати земельну ділянку перевірялась на наявність максимального ліміту га земельних ділянок також зі сторони дружини чи чоловіка, наразі ж такої перевірки не має. Підсумуємо, зазначений законопроєкт, який був ухвалений поки що у першому читанні, в рази зменшує транзакційні витрати на придбання земельних ділянок.

Також на питання, що стосуються нинішнього стану агропромислового сектору в Україні, відповіла й аналітикиня УКАБ Світлана Литвин. Вона розповіла, в яких регіонах найрозвиненіший агропромисловий сектор, пояснила, чому ймовірність побити торішній рекордний врожай зернових є мінімальною та експорт яких продуктів буде найбільшим у 2022 році.

В яких областях агропромисловий бізнес найбільш розвинений?

До 5 областей, які зробили найбільший внесок у виробництво сільськогосподарської продукції в 2021 році належать:

Вінницька (частка регіону – 8,5%),
Дніпропетровська (6,2%),
Черкаська (5,9%),
Полтавська (5,9%)
Київська (5,7%).

Варто зазначити, що розвиток рослинництва та тваринництва в цих областях нерівномірний. Загалом для України частка рослинництва у загальній структурі виробництва продукції сільського господарства становить 85%, а тваринництва – 15%.

Торік Україна зібрала рекордний врожай зернових. Як ви гадаєте, чи можна у цьому році побити цей рекорд?

Ймовірність того, що врожай 2022 року може побити рекорд 2021 року мінімальна. Доволі рідко трапляються настільки сприятливі погодні умови для рослинництва, які ми мали минулого року. Однак ключовим фактором є суттєве здорожчання матеріальних ресурсів, які використовують аграрії для отримання максимальних показників врожайності. Насамперед це стосується мінеральних добрив, які зросли у ціні у 2,5 раза та засобів захисту рослин (+17% в ціні). Без повноцінного використання цих засобів отримати рекордні врожаї неможливо. А з такими цінами на матеріально-технічні ресурси є ризики, що не всі аграрії зможуть використовувати весь необхідний обсяг.

Експорт яких продуктів може бути найбільшим у 2022 році?

В 2022 році лідери експорту залишаться без змін. В рослинництві – це зернові культури (кукурудза, пшениця, ячмінь), олійні культури (ріпак, соя, соняшник та продукти їх переробки). Можливо, збільшиться присутність виробників ягід на світовому ринку, оскільки в останні роки аграрії цієї галузі активно збільшують свою присутність на світовому ринку. Щодо продукції тваринництва, то це насамперед буде курятина.

Аналітики прогнозують, що у 2022 році варто інвестувати в агропромисловий сектор. Чи розділяєте ви цю думку та чому?

Основним аргументом щодо доцільності інвестувати в агропромисловий сектор є постійно висхідний попит на світовому ринку на харчові продукти та висхідна динаміка цін. Тільки за останні 10 років обсяги світової торгівлі продукцією АПК збільшилися на 41% в грошовому вимірі (дані ITC). Україна постійно збільшує свою частку на світовому ринку та належить до найбільших світових виробників, зокрема зернових та олійних культур.

Як не стати жертвою сумнівного інвестиційного проєкту?

Реалізація інвестиційного проєкту передбачає наявність певних ризиків для потенційного інвестора. Щоб ухвалити рішення про початок реалізації або відмову від участі в проєкті, інвестор повинен повноцінно ознайомитися з концепцією проєкту і тільки після цього ухвалювати рішення.

Головна концепція інвестування – розміщення капіталу з метою отримання прибутку. Дохід може бути максимізований саме під час вибору правильного інвестиційного інструмента. Однак ніхто не може бути впевнений на 100%, що інвестиційний інструмент, який ви оберете, принесе гарантований дохід на прогнозованому рівні, або не створить додаткових проблем в майбутньому. Втім, навчитись ухвалювати правильні рішення можна. Для цього варто правильно оцінювати інвестиційні проєкти або ж інструменти, щоб керувати ризиками, які можуть виникнути.

Інвестиційні інструменти в Україні

Інвестиційний ринок України перебуває на стадії становлення та розвитку. Тому українські інвестиційні інструменти відрізняються від інструментів, які присутні на ринку розвинених країн. Протягом тривалого часу саме банківські депозити в Україні були традиційним інвестиційним інструментом. Проте виведення з ринку 100 банківських установ та значна девальвація національної валюти, сприяли перегляду підходів з боку інвесторів. Популярності набули інвестиції в нерухомість, облігації внутрішньої державної позики та, на даному етапі, інвестиції у землю сільськогосподарського призначення. Тому кожен приватний чи інституційний інвестор, перед тим як ухвалити рішення про вкладення коштів, має провести комплексний аналіз та визначити для себе всі переваги та недоліки інвестиційної концепції.

Що потрібно зробити, аби не стати жертвою сумнівного інвестиційного проєкту?

Першим кроком в інвестуванні є формування концепції та вибір інвестиційних інструментів. Одним з ключових етапів під час реалізації інвестиційних проєктів є повноцінна розробка концепції та стратегії розвитку проєкту. Після формування стратегії, ініціатор формує план дій та обирає спосіб для їхньої реалізації. Зазвичай, коли йдеться про інвестиційний проєкт, то передбачається придбання активів для їхнього подальшого використання й отримання від них доходу.

Наступним кроком є маркетингове дослідження – оцінка ринкової ситуації та перспектив розвитку ринку, в якому працюватиме інвестор. Оцінка ринкової ситуації, в умовах якої планується реалізація проєкту є одним з найголовніших аспектів. Адже саме наявність попиту та пропозиції впливають на успішність розробленої концепції. Також важливо оцінити наявність конкурентів, рівень попиту, можливість масштабування шляхом збільшення інвестицій, проаналізувати різні варіанти розвитку подій. Це дасть змогу оцінити потенційний рівень дохідності по проєкту. В період високої інфляції, вкладення в інвестиційні проєкти та інструменти, дає змогу отримувати доходи від подальшого перепродажу активів у майбутньому, й отримувати при цьому дивіденди чи інші регулярні платежі від володіння певним активом.

Після економічного аналізу інвестиційного проекту, необхідно провести комплексний юридичний аналіз. Незважаючи на те, який інвестиційний інструмент ви обрали: об’єкт нерухомості чи вкладення у чинний бізнес (інвестиції в корпоративні права), обов’язково потрібно перевірити відсутність різних обтяжень (в разі наявності, необхідно мати план дій для розв’язання даних проблем), наявність правовстановлюючих документів та правильність заповнення різних договорів, задля захисту своїх інтересів. Наявність судових тяжб або ж боргових зобов’язань, може додати новому власнику цілий перелік проблем у майбутньому. Тому перед підписанням угоди про купівлю-продаж, необхідно провести повний та детальний юридичний аналіз активу. Перед оформленням угоди, варто звернутися до спеціалістів, які зможуть оцінити всі потенційні ризики та допоможуть провести угоди.

Під час інвестування у чинний бізнес, який потребує ресурсів для масштабування, необхідно проаналізувати управлінську та бухгалтерську звітність. Саме наявність фінансової та управлінської звітності дають змогу швидко та ефективно оцінити діяльність підприємства. Хоча, коли йдеться про певні окремі активи, звітність з яких не проводилася, або ж про збиткові підприємства, операційна діяльність яких вибудована малоефективно (особливо на підприємствах державної форми власності), то звітність не дасть змогу об’єктивно оцінити діяльність компанії. Тому для аналізу використовується фінансова модель, побудована за даними діяльності підприємств аналогів.

І останнім, одним з найголовніших етапів – є розуміння того, яка кінцева мета участі у певному проєкті. Інвестор повинен розробити для себе план дій у разі настання сценаріїв з різними наслідками. Зазвичай, коли інвестор вкладає кошти в такі активи як житлова, комерційна нерухомість, земля чи обладнання, то кінцева мета є отримання доходу від здачі в оренду та продажу через певний час. Якщо ж інвестор вклав кошти в корпоративні права підприємства, то головною метою інвестора є збільшення вартості підприємства, власником якого він є.

Тож будь-який інвестиційний проєкт передбачає детальний аналіз та ознайомлення з ним. Саме наявність якомога більшої кількості інформації про об’єкт та ринкову ситуацію, дасть змогу зробити правильне рішення. Водночас не потрібно забувати, що будь-яка інвестиційна діяльність передбачає ризики. Тому необхідно бути готовим, що ситуація може скластися не у вашу користь і матиме комплексний план дій для виходу з тієї чи тієї ситуації.

Інфляція, коронавірус та зміна клімату: які виклики чекають на інвесторів в Україні у 2022 році?

Збільшення темпів інфляції у 2022 році, спричинило зміну поведінки як приватних, так і інституційних інвесторів.

Ухвалення рішення про надання фінансової допомоги урядами більшості країн в усьому світі, мало відкладений характер та спричинило інфляційні процеси. Водночас крім інфляційних процесів, значний вплив на інвесторів матимуть економічні наслідки, викликані значним подорожчанням вартості енергетичних ресурсів в Європі та політико-економічна ситуація, яка стала напруженішою в кінці 2021 року – на початку 2022 року.

За підсумками 2021 року, рівень інфляції згідно з даними Державної служби статистики України становив 10% в порівнянні з попереднім роком.

*дані Державної служби статистики України

Які виклики чекають на приватних інвесторів у 2022 році?

Інфляція

Значне зростання цін спостерігається не лише в Україні, а й в інших країнах світу, наприклад в США, рівень інфляції складає 6,8% за підсумками року, що є історичним максимумом за останні 40 років. Це спонукає Центральні банки більшості країн світу переглядати облікові ставки, а отже призводить до зростання ставок дохідності за депозитамм та цінними паперами, емітованих державою та місцевими органами влади.

Для приватних інвесторів, які розглядають депозити у національній та іноземній валютах та цінні папери, емітовані державою, як інвестиційні інструменти для диверсифікації та збереження ресурсів, це є позитивним сигналом.

Проте все не так однозначно. Наприклад, 21 січня 2022 року Національний банк України збільшив облікову ставку до 10,0% річних для нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань та забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%. Проте наявність "часового лагу", ще не вплинуло на підвищення ставки дохідності за депозитами комерційних банків.

Темпи зростання цін на дорогоцінні метали є нижчими порівняно з темпами інфляції

Одним з найбільш надійних інвестиційних інструментів, попит на який підвищується в період високого фінансової кризи та підвищення темпів інфляції, є інвестиції в золото. Інвестиції в дорогоцінні метали не дають можливість збільшити власний капітал, а лише допомагають зберегти капітал від девальвації. Тому інвестиції в дорогоцінні метали у 2022 році можуть вирости, проте дохідність від даних вкладень, буде нижчою у порівнянні з темпами зміни цін. У зв’язку з низькою дохідністю від інвестицій в золото, приватні інвестори змушені будуть шукати нові інструменти для інвестицій.

Сповільнення зростання цін на нерухомість

Житлова та комерційна нерухомість є одними з найпопулярніших інвестиційних інструментів серед приватних інвесторів не лише в Україні, але й у в усьому світі. Протягом 2021 року, зростання ціни на нерухомість на вторинному ринку України в середньому складало 9,6%: з $901/м2 до $988/м2, а в Києві – 13,6% до рівня $2100. Відповідно до даних аналітично-пошукового агентства ЛУН, середня вартість одного квадратного метра в новобудовах Києва зросла з початку 2021 року з 27 700 грн до 34 700 грн. Значне зростання нерухомості викликане декількома факторами: інфляція, високий інвестиційний попит, збільшення споживчого попиту та вихід великих гравців.

Надалі темпи зростання вартості нерухомості на ринку України можуть сповільнитися до рівня 5% в рік. Проте ситуація на ринку нерухомості буде залежати від цін у великих містах України. Це своєю чергою змусить приватних інвесторів шукати інші, більш дохідні інвестиційні інструменти.

Перспективною альтернативою ринку нерухомості може стати сільськогосподарська земля.

Запуск ринку землі сільськогосподарського призначення з 2021 року, призвело до формування нового інвестиційного інструменту – купівля земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Попри невисокий рівень дохідності від здачі в оренду землі (5-6% річних), дохідність інвестора формується коштом зміни вартості землі в часі. Відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення для юридичних осіб з 1 січня 2024 року, призведе до підвищення попиту, а отже і до зростання ціни. Прогнозований рівень дохідності під час купівлі земельних ділянок наразі, і продаж після 2024 року, складатиме 12-15%.

Значною перевагою інвестицій в землю сільськогосподарського призначення є відносно низький поріг входу, відсутність додаткових витрат на капітальне поліпшення (у порівнянні з інвестиціями в нерухомість) та постійний високий попит як на оренду, так і на придбання земельних ділянок. Наприклад, за перші 100 днів прозорого ринку землі в державній електронній торговій системі Прозорро Продажі оголошено понад 2,7 тисячі аукціонів на майже 1 млрд гривень. В системі вже успішно відбулося 843 аукціони. За результатами цих торгів загальна сума торгів складала майже чверть мільярда гривень. Також приватні фізичні чи юридичні особи можуть шукати покупців чи орендаторів для власних земельних ділянок. Проведення електронних аукціонів на загальнодержавному рівні створює ефективний електронний та прозорий інструмент для приватних інвесторів, які можуть розглядати різні активи для капіталовкладення.

Збільшення вартості енергоносіїв у світі

Рекордне збільшення вартості природного газу не тільки на ринку Європи, але й в інших регіонах світу, призвело до пришвидшення темпів зміни рівня цін. Європейські виробники вже зараз змушені скорочувати обсяги виробництва або збільшувати ціну реалізації продукції. Висока ціна на "блакитне паливо" призводить до розгортання "інфляційної спіралі". Результати ухвалених рішень, через високі ціни на газ, зображатимуться у 2022 році.

Тому головним викликом для приватних інвесторів як в Україні, так і в будь-якій іншій країні світу є високий рівень інфляції. Саме тому, приватні інвестори переглядатимуть власні інвестиційні стратегії, шукатимуть нові можливості для збереження реальної вартості активів, а не номінальної. Попит матимуть активи, які генеруватимуть дохід, в незалежності від зміни рівня цін та матимуть цінність за будь-якого рівня цін.

Тому під час збільшення темпів інфляції, приватні інвестори будуть націлені на активи, вартість яких зростатиме в часі – нерухомість, зокрема земельні ділянки, системно налаштований бізнес, дорогоцінні валюти та інші активи.

Виклики, які неможливо передбачити

Природні явища

Глобальне потепління та зміна клімату мають тенденції до зростання. Це своєю чергою значно впливає на діяльність підприємств агропромислової сфери. У зв’язку з цим здійснюються інвестиції в системи поливу, розробки нових технологій вирощування, які дають змогу вирощувати урожай без значних опадів.

Коронавірус

Нові штами коронавірусної інфекції, які виявляють спеціалісти в різних частинах світу, мають свої певні особливості та створюють додаткові ризики для економіки. Попри наявність вакцин та значну частку вакцинованого населення, можливості зняти обмеження в повному обсязі, поки що не можна. Рішення про скорочення терміну дії сертифікату про вакцинацію, може вплинути на інвестиційні рішення, через очікування чергових обмежень.

Цифровізація

Важливим фактором у 2022 році буде забезпечення безпеки особистої та корпоративної інформації. Чергові кібератаки, які спостерігалися в Україні у 2021 році, впливають на реалізацію проєктів з великим обсягом інвестицій. Загроза часткової чи повної втрати капіталу, призводить до ухвалення рішення з інвестування капіталу в розвинені країни, де рівень безпеки вищий.

Порти, колонії та арештоване майно: що продаватимуть на аукціонах у 2022 році?

Завдяки українській системі онлайн-аукціонів Прозорро.Продажі, організатори у 2021 році провели через майданчики понад 24 тисячі торгів та заробили при цьому близько 27 мільярдів гривень. Наразі відомо, що на 2022-й рік вже оголосили понад чотири тисячі торгів на понад 4 мільярди гривень.

Як же працювала приватизація на ринках торік та які активи можна буде побачити на державних онлайн-аукціонах у 2022 році, розповів директор ДП "Прозорро.Продажі" Олексій Соболев.

Як працювала приватизація в Україні у 2021 році?

У 2021 році мала приватизація принесла державним та місцевим бюджетам майже 5 мільярдів гривень. Найкращі продажі здійснювались через Фонд держмайна: при запланованому показнику у 3 мільярди гривень, вдалося приватизувати майна на 3,9 мільярда гривень. До останніх вдалих торгів належить приватизація Калуської ТЕЦ. За неї змагалися сім учасників, а стартова ціна якої під час аукціону зросла з 230 до 801 мільйона гривень.

Крім того, "Укрспирт" також продовжує позбуватися активів і вже передав на приватизацію ¾ своїх спиртових об’єктів.

Мін’юст, який спільно з ФДМУ вже продав Львівську виправну колонію за 377,5 мільйона гривень, продовжить у 2022 році приватизувати в’язниці. На торги планують виставити ще 6 виправних колоній.

Понад 1 млрд грн на малій приватизації цьогоріч заробила місцева влада. Однак з огляду на географію торгів, майже третину цієї суми отримала Львівська міськрада. Ще на 200 мільйонів на двох приватизували майна Одеса та Київ. Показники інших міст значно скромніші, і саме там Олексій Соболев бачить потенціал до зростання.

Які активи слід чекати на аукціонах у 2022 році?

Одним з найяскравіших аукціонів з оренди 2021 року стали торги за приміщення в аеропорту "Львів". За право орендувати приміщення площею понад півтори тисячі метрів квадратних змагалося 8 учасників, встановивши фінальну ціну оренди 3,72 мільйона гривень в місяць. Аукціони зі здачі в оренду інших приміщень в аеропортах, які мають попит у бізнесі, відбудуться вже на початку січня.

Від оренди майна у наступному році держава очікує отримати 1,3 млрд гривень. У базі вільних для оренди державних активів наразі є понад 4 тисяч об’єктів, які виставлятимуться на аукціонах. А також понад 900 об’єктів від Фонду державного майна України, договори оренди яких мають бути продовжені на аукціонах. До лідерів-організаторів торгів належить "Укрзалізниця", яка крім традиційних лотів з брухтом чорних металів, вперше розпочала продавати непрофільні активи. За останній квартал вона заробила на продажі нерухомості понад чверть мільярда гривень.

Від малої приватизації на наступний рік у держбюджеті уряд знову заклав три мільярди гривень. Зокрема, Фонд держмайна переніс на 2022 приватизацію морських торговельних портів у Вилковому, Скадовську та Білгород-Дністровському, а це потенційно цікаві для бізнесу активи.

Постійний організатор торгів "Укрпошта" наступного року виставлятиме багато своїх об’єктів у регіонах.

Арештоване майно – ще один вид активів, який з’явиться на прозорих онлайн-аукціонах у 2022 році. Відповідний наказ Мін’юсту набув чинності ще у серпні 2020 року.

Прозорро.Продажі готуються до початку реалізації такого майна та наразі працюють над розробкою спільної процедури з ДП "СЕТАМ" для проведення торгів. Орієнтовно планується запустити такі аукціони у першому півріччі 2022 року.

Прозорість у приватизації

Цього року банки розпочали виставляти на онлайн-аукціони кредити, які не працюють. Однак роблять це несміливо, адже згідно з нинішнім законодавством за успішний продаж NPL-ів можна отримати кримінальну справу. Більшість кредитів, які не працюють, продають за ціною нижчою за балансову, що можуть розцінити як завдання збитків державі, хоча сам продаж ніяких збитків не приносить, а, навпаки, додає банкам грошей.

Наразі у парламенті зареєстровано законопроєкт №2272, який цю проблему знімає. Такий законопроєкт потрібен, щоб банки могли продати неробочі активи, частка яких сягає в загальному портфелі 33%. Відомо, що кожен відсоток зменшення частки кредитів, що не працюють, збільшує ВВП на кілька десятих відсотка.

У фокусі депутатів на початку наступного року буде ще один законопроєкт – "Про ринок деревини". Він вже ухвалений у першому читанні, наразі його готують до другого.

Завдання законопроєкту – реформувати ринок, зробити його прозорим і конкурентним та запобігати корупції: запровадити відкриті дані, встановити рівні правила гри, ввести відповідальність за порушення договорів тощо. Це дасть стрімкий розвиток меблевій та деревообробній галузі та в тому числі дозволить навести лад з продажем деревини.

Нагадаємо, що у 2021 з найбільших активів продали завод «Більшовик» за 1 млрд 429 млн грн.

Фото: Mind.ua

Вас може зацікавити: "Прозорро.Продажі" планує реалізовувати арештоване майно через електронні аукціони

Як розпоряджатись землями, які знаходяться на балансі держпідприємств: Мінагрополітики готує механізм

Після передачі більшості державних земель поза межами населених пунктів, лише сільськогосподарські землі на балансі держпідприємств так і залишаються під знаком питання. Проте Мінагрополітики уже думає над розв'язанням цієї проблеми та готує свій варіант розпорядження цими землями.

Скільки сільськогосподарських земель наразі перебуває на балансі державних підприємств та які варіанти Мінагрополітики пропонує для розпорядження землями, розповідаємо у новині.

Наразі на балансі державних підприємств перебуває 750 тис. га сільськогосподарських земель. Йдеться про землю Національної академії наук України, Міністерства оборони, Державної пенітенціарної служби, Міністерства освіти, а також колишніх державних підприємств Міністерства АПК, які сьогодні передані до Фонду держмайна на приватизацію.

Національна академія аграрних наук – 354 тис. га.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – 178 тис. га.
Міністерство освіти і науки – 77 тис. га.
Міністерство оборони – 42 тис. га.
Державна пенітенціарна служба України (Міністерство юстиції) – 35 тис. га.
Держлісагентство – 21 тис. га.
Фонд державного майна – 14 тис. га.
Держводагентство – 2,5 тис. га.

Сьогодні ці землі перебувають на правовому титулі – на акті постійного користування. Крім того, зазначається, що їх обробляють 1166 державних підприємств та установ по всій державі.

Який механізм розпорядження цими землями готує Мінагрополітики?

Вже найближчим часом Мінагрополітики запропонує свій варіант розпорядження землями, які знаходяться на балансі держпідприємств (через здачу в оренду на електронних аукціонах).

Наразі щодо цього питання є вже два законопроєкти:

Перший – №3012 -2 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю).

Законопроєктом встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності проводиться на підставі проектів землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Другий – №5385 Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками.

Метою проєкту закону є трансформація права постійного користування землею у сучасні правові титули, які б надавали можливість ефективніше використовувати земельні ресурси.

Андрій Мартин, заступник Голови Ради Асоціації «Земельна спілка України», заявляє, що озвучена цифра сільськогосподарських земель у власності держпідприємств на рівні 750 тис. га – це приблизне уявлення про те, скільки вони обробляють землі ще з радянських часів, однак з того часу багато чого змінилося, і саме тому потрібно навести лад в земельному питанні.

Сьогодні можна сказати, що землі, які належать Мінагрополітики, рано чи пізно підуть на приватизацію і будуть розпайовані, крім земель академії. Законопроєкт, що перебуває у парламенті, передбачає встановлення пропорцій розпаювання. 40 % отримають працівники і пенсіонери, до 20 % земель передаються у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства і не менше ніж 40 % передаються в оренду на земельних торгах. Тут не варто шукати якесь наукове підґрунтя – це виключно політичне рішення, – пояснив Мартин.

Фото: Конкурент

"Україна є ринком, що зростає, однак її активи недооцінені", – Володимир Лавренчук

В Україні є безліч цікавих та пріоритетних сфер для інвестицій. Наприклад, аграрна промисловість, енергетика, ІТ-сектор, логістика, нерухомість тощо. Такі основні сфери є наразі привабливими й з часом ставатимуть ще популярнішими.

Наразі одним з найбільших закордонних інвесторів в Україні є NEQSOL Holding, який за два роки провів кілька знакових угод України. Так, у 2019 році холдинг придбав Vodafone Україна за $848 млн, а тепер закриває угоду десятиліття у промисловості та купує Івано-Франківськцемент за $300–400 млн.

Крім того, холдинг готує нові угоди, зазначає регіональний директор NEQSOL Holding в Україні та ексглава Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. Детальніші подробиці про умови поки що не розголошуються.

Що приваблює азербайджанського інвестора в Україні, які галузі для нього є у пріоритеті та чи можна очікувати на інвестиційний бум в Україні у 2022 році, дізнавайтесь далі.

Які об'єкти приваблюють інвестора в Україні та чому він повірив у неї?

Холдинг активно інвестує у новітні технології у різних галузях, кожна з яких має свою експансію. Наприклад, мобільний зв'язок зростає іншими активностями. Все частіше ми чуємо про створення екосистем за участю мобільних операторів. У цьому зацікавлений і NEQSOL, адже Vodafone Україна має понад 18 млн клієнтів. Тож очевидно, що створення екосистеми, яка містить е-commerce, фінансові інструменти, дуже перспективне.

Азербайджанський інвестор зазначає, що в Україні відбувається бум в ІТ-індустрії, яка стрімко розвивається. Саме це є однією з перспективних інвестицій в Україну, адже тільки у першому півріччі 2021-го в цій галузі підписали угод на суму близько $200 млн. Також інвесторам цікавий аграрний бізнес, логістика, металургія та видобуток сировини для неї.

Щодо ліміту інвестицій холдингу для України інвестор пояснює, що «ліміт на інвестиції», або обрій інвестицій, у конкретну країну залежить від неї самої. Адже зазвичай, питання не в лімітах на якусь країну, а у змаганнях проєктів, що додають драйву шукати ефективні проєкти, добре їх аргументувати. Аргументація, аналіз ризиків, оцінка ефективності – це також своєрідна конкуренція між компаніями у різних країнах.

Сьогодні NEQSOL Holding є одним із найбільших міжнародних інвесторів в Україні, але найголовніше, що ми вже бачимо: наші інвестиції тут справді ефективні й саме тому зростають далі, – підкреслює Володимир Лавренчук.

У чому переваги України?

Агробізнес. Україна входить до трійки найбільших у світі постачальників зернової та олійної продукції.
ІТ, інновації, технології. Україна входить до п'ятірки країн з найбільшим виробництвом ІТ-сервісів, і позиції зростають. Лише у першому півріччі 2021 року у цій галузі було близько 10 угод придбання.

Україна є ринком, що зростає, однак через високі ризики трансформації та тривалого військового конфлікту її активи недооцінені. Їхня ціна, ймовірно, значно зросте з часом, коли трансформація економіки та суспільного життя набере якісних змін, – наголошує Лавренчук.

Чи можна очікувати на інвестиційний бум в Україні у 2022 році?

У зв'язку з пандемією та карантинними обмеженнями оцінки та тенденції інвестиційного ринку були порушені. Наприклад, статистика прямих іноземних інвестицій та M&A 2019–2021 років, показує дуже велику волатильність. Україна є частиною цього процесу і 2020-го теж зіткнулася з відпливом інвестицій. Натомість у 2021-му динаміка була позитивною – надійшло понад $6 млрд прямих іноземних інвестицій.

Такі показники звісно свідчать про загальний настрій інвесторів, наголошує Лавренчук, однак, чи буде це зростання постійним поки що невідомо.

Новини останніх тижнів, напевно, тимчасово звузили перспективу інвестицій. Однак ми розуміємо рівень ризиків і можемо впоратися з ними, – додає інвестор.

Чи стали новини про ескалацію конфлікту з РФ причиною перегляду стратегії холдингу в Україні та які чи є ще ризики для інвесторів?

Інвестор сподівається, що такий ризик незабаром зникне та зазначає, що у великих холдингах події двох-трьох тижнів навряд чи можуть змінити стратегію. NEQSOL Holding сприймає ризики в Україні як керовані, і стратегія щодо України не змінюється.

Щодо тактики: новини впливають на ті чи інші угоди, які вже працюють. Ми можемо відкласти або призупинити роботу на кілька тижнів у тих чи інших угодах, тому що партнери адаптуються до нових умов, – заявляє азербайджанський інвестор.

Взагалі є рейтинги ризиків, які збирає бізнес-спільнота – Європейська Бізнес Асоціація та Американська торгова палата. На вершині рейтингу – недосконалість судової системи та корупція. Втім, реформи адміністрування багатьох процесів та внутрішня реорганізація деяких компаній значно покращили юридичний статус угод. Відповідно, зросла надійність та кваліфікація контрактів, з'явилися гарантії та поруки, покращилася редакція контрактів, що знижує судові ризики.

Довідка.

NEQSOL Holding – стратегічний інвестор і розглядає придбання компаній як головний фактор розширення можливостей бізнесу, у якому холдинг має глибоку експертизу та розгорнуті потужності. Холдинг заходить у нові компанії з метою розвитку. NEQSOL Holding оперує на восьми ринках і має у своєму складі понад 30 компаній та понад 13 000 співробітників. Бізнес-конструкція тримається на трьох стовпах: нафта та газ, телекомунікації, ринок будматеріалів. У напрямку телекомунікацій у холдинг входять компанії в Азербайджані - Bakcell та Azerconnect та придбана у 2019 році Vodafone Україна.

Фото: HB

Читайте також: Земля, нерухомість та енергоефективність: у що варто інвестувати у 2022 році

Земля, нерухомість та ІТ-сектор: куди інвестувати у 2022 році в Україні

У зв'язку з поширенням коронавірусу активні дії з боку урядів більшості країн світу призвели до активних змін в економіці всієї світової спільноти. Зміна способу життя населення, розрив логістичних «ланцюгів» в усьому світі, активна додаткова емісія грошових коштів, що спричинила підвищення темпів інфляції та цифровізації сучасного світу, – все це призвело до зміни пріоритетів у галузях інвестування. Нестабільність економічної ситуації суттєво вплинула на динамічність процесів у ринковому середовищі. Тому приватні інвестори з різним капіталом шукають нові можливості, які дають змогу розширювати власні можливості зі збереження та приросту капіталу. Українські підприємства, які бажають розвиватися, також знаходять нові можливості для власного зростання та якомога ефективнішого використання ресурсів.

Серед головних сфер, які є потенційно привабливими для інвестицій в Україні й ставатимуть ще популярнішими, варто виділити підприємства таких секторів: аграрний, виробництво продуктів харчування, охорона здоров’я, будівництво, енергетика, ІТ-сектор та інші.

Агропромисловий сектор

Відкриття ринку сільськогосподарських земель для українських громадян призвело до підвищення активності інвестиційних суб’єктів та формування ще одного надійного, дохідного та високоліквідного інвестиційного інструменту. Відомо, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення мають попит в Україні. Тому після відкриття ринку землі для юридичних осіб, з кінцевими бенефіціарними власниками українського громадянства (іноземці та компанії з кінцевими бенефіціарами іноземцями не можуть стати власниками землі сільськогосподарського призначення поки не буде проведений загальноукраїнський референдум), вартість землі зростатиме. У зв’язку з тим, що українські ґрунти є одними з найкращих для ведення сільського господарства, попит на купівлю чи оренду в майбутньому також зростатиме.

Приватні інвестори, які раніше вкладали власні кошти в житлову та комерційну нерухомість, зараз інвестують у землю сільськогосподарського призначення. Оскільки цей актив не зношується, він обмежений в кількості й з часом його капіталізація лише збільшуватиметься.

Наприклад, земельні ділянки сільськогосподарського призначення в Центральних регіонах України наразі реалізуються за ціною близько 3,5 тисяч доларів за гектар (за умови, що землю не орендують). Орендна ставка після оподаткування становить 6-7 тисяч гривень (225-265 доларів) у рік після оподаткування. Під час орендної стратегії дохідність становитиме 6-7,5% річних. Втім, орендна ставка землі сільськогосподарського призначення щороку зростає і вартість землі також щороку збільшуватиметься, особливо після 1 січня 2024 року, коли відкриється ринок землі для юридичних осіб. Вартість землі сільськогосподарського призначення у країнах Східної Європи складає близько 6000 євро. Тому, якщо власник земельної ділянки в рік отримуватиме орендний платіж 225 доларів і через 3 роки реалізує земельну ділянку навіть за 5000 доларів, дохідність складатиме від 20% річних.

Виробництво продуктів харчування

Щорічне збільшення кількості населення у світі, відкриття нових ринків для українських підприємств та дефіцит якісної продукції, особливо після початку пандемії, призвело до зростання попиту на продукти харчування. Хоча Україна є одним з ключових виробників агропромислової продукції у світі, недостатня кількість переробних підприємств все ж не дає можливості переробляти всю сировину та постачати конкурентний продукт на ринок. Близькість України до ринку Європи та країн Близького Сходу, де купівельна спроможність населення знаходиться на високому рівні, а запити на продукцію здорового харчування щорічно зростають, відкриває багато кількість можливостей для підприємств з України різних рівнів.

Особливу роль відіграватимуть інвестиції у виробництво нішевих продуктів харчування, де конкуренція відбувається саме коштом якісних характеристик, а не кількісних. Тому українські підприємства зосереджують свою увагу на інвестиціях у виробництво якісної продукції, налагодження системи виробництва згідно з міжнародними стандартами, що підтверджується відповідними сертифікатами. Наприклад, отримання сертифікату HALAL для виробників продуктів харчування значно пришвидшує та спрощує процедуру налагодження експорту продукції на ринок мусульманських країн світу. У зв’язку з тим, що українська економіка є імпортоорієнтована і значна частина продуктів харчування імпортується з країн Європи, українські виробники можуть займати такі ніші ринку.

Конкурентними перевагами для роботи на внутрішньому ринку є низькі логістичні витрати, близькість до кінцевого споживача, що пришвидшує отримання зворотного зв'язку від кінцевого споживача та ухвалення відповідних рішень.

Будівництво

Зношення житлового фонду у більшості містах України, попит на житло вищої якості, підвищення рівня доходу населення та збільшення кількості часу, який люди проводять вдома, призводить до зростання попиту на нову нерухомість. Особливість українського ринку інвестицій серед приватних інвесторів, особливо у великих містах України, полягає в тому, що житлова нерухомість доволі часто виступає інструментом для збереження та приросту капіталу. Така нерухомість часто відрізняється високим рівнем надійності, за відносно конкурентним рівнем дохідності та є ліквідною. Приватні інвестори обирають квартири у багатоповерхових будинках, котеджі, таунхауси, комерційні приміщення та будівлі, а також інші види нерухомості як інструменти для інвестування.

За останній рік нерухомість у Києві зросла в ціні на 25-35%. Таке подорожчання нерухомості викликане декількома факторами, зокрема:

інфляційними процесами, що призвели до подорожчання будівельних матеріалів;
високим рівнем ліквідності населення;
пріоритетністю нерухомості як основного інструменту для інвестицій;
підвищенням рівня життя окремих категорій населення через зміну житла (місцерозташування будинку, клас житла, площа, рівень ремонтних робіт тощо);
зміна способу життя населення після введення карантинних обмежень тощо.

Основними інструментами для інвестування у сфері будівництва є інвестиції у квартири багатоповерхових будинків на етапі початку будівництва (як забезпечення виступатимуть майнові права на нерухомість, яка буде введена в експлуатацію у майбутньому) та будівництво житлової нерухомості у приватному секторі (котеджі, таунхауси та інші види житла), де інвестор може брати участь у проєкті на різних умовах: інвестиції у земельні ділянки, на яких розробник будуватиме будинки, фінансування та будівництво будинків, інвестиції у котеджні містечка з розвиненою інфраструктурою та інші інструменти для інвестування.

Охорона здоров’я

Пандемія коронавірусу призвела до підвищення попиту на фармацевтичну продукцію та засоби для зміцнення імунітету. Для того, щоб зберегти своє здоров’я і прекрасно себе почувати велика частина населення використовує фармацевтичні засоби не лише у критичних ситуаціях, але й у профілактичних цілях. Тому виробництво засобів для зміцнення імунітету, комплексів для профілактики, будівництво центрів для дослідження і покращення здоров’я та інших закладів, пов’язаних з розробкою засобів та заходів з охорони здоров’я, матимуть попит у найближчій перспективі.

ІТ-сектор та автоматизація різних процесів за допомогою інформаційних технологій

Український інформаційно-технологічний сектор зробив суттєвий «ривок» за останні 10 років і сьогодні є однією з ключових галузей, які генерують збільшення валютного виторгу. Інвестиції в ІТ-сектор та автоматизацію різних процесів відкривають нові можливості для підприємств з усіх секторів економіки. Карантинні обмеження призвели до переходу більшості компаній у режим роботи онлайн. Надалі така тенденція розвиватиметься і більшість підприємств, які бажатимуть залишити за собою частку ринку або ж її розширити, все більше інвестуватимуть у власну інформаційно-технологічну інфраструктуру.

Енергетичний сектор

В Україні питання енергоефективності є доволі актуальним для суб’єктів всіх рівнів. Серед вітчизняних та іноземних інвесторів популярними об’єктами для інвестицій є сонячні та вітрові електростанції, які дають можливість отримувати стабільний фіксований дохід згідно з умовами по «зеленому» тарифу. Проте інвестиції у виробництво біопалива також активно продовжують розвиватися.

Суттєвим поштовхом для активізації цього виду діяльності було декілька факторів:

зростання вартості енергетичних ресурсів на світовому ринку;
отримання власної сировини (енергетичних культур, різних видів відходів домогосподарств і підприємств);
забезпечення автономності процесу діяльності підприємств для зменшення потенційних ризиків і залежності від зовнішніх факторів.

Надалі максимальна автоматизація діяльності підприємств та приватних будинків у забезпеченні енергетичними ресурсами буде однією з найактуальніших. Водночас вагому частку займатимуть дослідження проблеми енергозбереження та шляхів її розв’язання. Тому інвестиції принесуть вагомі дивіденди у майбутньому в шляхи розв’язання проблеми у енергетичному секторі.

Попри різні обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу, світова економіка активно відновлюється та продовжує розвиватись. Додаткові фінансові дотації з боку урядів різних країн, призвели до підвищення рівня ліквідності підприємств та фондів абсолютно різних рівнів та до значного пришвидшення інфляційних процесів. Щоб зберегти та капіталізувати власні ресурси, інвестори з усього світу вкладають власні кошти в абсолютно різні активи, які мають потенціал до зростання у грошовому вимірі в майбутньому, або ж генерують нові доходи.

Саме тому 2022 рік є одним з найкращих для здійснення інвестицій, особливо в Україні, адже підприємства, пов’язані з агропромисловим та ІТ-секторами, створюють продукцію та надають послуги, які мають високий рівень попиту на світовому ринку. А рівень дохідності та можливості, які існують на ринку, не порівняти з можливостями на ринках інших країн.

Фото: rail.insider

Якість, унікальність та надійність: чому варто експортувати з України?

Глобальні зміни у світовій економіці, що викликані значними обмеженнями у зв’язку із пандемією коронавірусу, змушують підприємства з різних країн світу переглядати власні бізнес-моделі. Зміна підходу до ведення бізнесу стосується також і українських виробників, які все більше прагнуть знайти нові ринки збуту. Раніше, покупці та імпортери при пошуку товарів орієнтувались на цінову пропозицію, враховуючи при цьому індивідуальні вимоги по якості. Проте за останній рік ситуація змінилася. Покупці звертають увагу на надійність постачальників, якість продукції та можливість подальшої співпраці з розширенням асортименту.

Враховуючи все це, торговельний аналітик Артем Редюк розповідає, якими є головні переваги експорту продукції саме з України.

Ресурсний потенціал. Україна є одним з основних постачальників продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції на світовий ринок. Українські підприємства все частіше переходять від постачання сировини до створення готового кінцевого продукту. Саме дотримання вимог по якості продукту, при конкурентному рівні ціни, дають можливість постачати власну продукцію як на ринок розвинених країн, так і на ринки, що продовжують розвиватися.

Питання логістики. Вдале місцерозташування створює конкурентні переваги для українських підприємців. Це дає можливість розвивати торговельні та виробничі ланцюги для компаній з усього світу. Імпортери з країн ЄС все частіше розглядають продукцію з України як один із товарів, який здатний конкурувати за якістю і при цьому бути значно нижчим в ціні.

Стратегічне партнерство. Питання забезпечення продовольчої безпеки у світі кожного року зростає. Саме тому продукти українського походження можуть допомогти задовольнити попит на різних ринках світу, роблячи харчові продукти та інші товари більш доступними.

Унікальність пропозиції. Зміни, викликані світовою пандемією коронавірусу, призвели до підвищення попиту на більш високоякісні продукти з унікальними властивостями. Саме тому, українські виробники займають нові ніші, створюючи продукцію з унікальними характеристиками, особливо у сфері харчування. Разом з тим, розвиток інформаційних технологій і креативної індустрії забезпечують новими інструментами та підходами для комунікації і створення нових продуктів, здатних задовольнити нинішній попит на певному ринку.

Відкритість до співпраці. Отримання Україною угоди про асоціацію з країнами ЄС створює передумови для українських підприємств експортувати власну продукцію на ринки даних країн. Вихід українських виробників та постачальників на ринки розвинених країн свідчить про підвищення якості української продукції. Разом з тим, компанії з країн ЄС можуть розглядати українські підприємства як стратегічних партнерів з постачання як готової продукції, так і сировини для власного виробництва.

Надійне партнерство. Завдяки тому, що дедалі більше країн цікавляться українською високоякісною продукцією, з’являється й значний попит на неї. Саме тому фахівці Invest.UA активно співпрацюють із зацікавленими в експорті клієнтами та постачальниками з України, щоб налагодити між ними надійні торговельні відносини у будь-якій галузі: від харчових продуктів, таких як мед або м’ясо, до виробів з дерева та металу. Команда спеціалістів не лише досконало розбирається в українському законодавстві та завдяки цьому може мінімізувати будь-які ризики експортних операцій, але й знає весь національний ринок зсередини, що дозволяє визначати лише надійних постачальників відповідно до потреб замовників.

На що можна перетворити цокольні нежитлові приміщення: топ 5 ідей для бізнесу

У багатьох будинках є нежитлові приміщення, що не належить до житлового фонду і є самостійними об’єктами нерухомого майна. Ця нерухомість, яка юридично не передбачає можливості проживання людей, здебільшого розрахована на використання у комерційних цілях.

В рамках приватизації частину таких приміщень на аукціон через систему Prozorro виставляє Фонд державного майна, а частину — органи місцевого самоврядування. Власником цих квадратних метрів може стати будь-хто, тому, навіть якщо ви не займаєтеся бізнесом, але мрієте про це, нежитлові приміщення можуть стати привабливим активом для старту власної справи.

Крім цього, новий власник може переробити приміщення на власний розсуд та відповідно до свого капіталу. Розповідаємо, на що можна перетворити нежитлові приміщення на цокольних поверхах та чи будуть вони приносити прибуток.

Квест-кімната

Квест-кімнати сьогодні є вигідним бізнесом, який набирає величезної популярності в Україні. За даними квест-компанії «Quest Room», в різних містах країни створено понад 800 квест-кімнат від понад 130 квест-провайдерів. Найбільше їх працює в столиці — близько 170, далі йдуть Одеса, Харків, Дніпро та Запоріжжя.

Люди завжди прагнуть хліба та видовищ, а добре продумані квести — хороший спосіб забезпечити потребу в гострих відчуттях. То чому підвальні приміщення — ідеальний варіант для створення кімнат із загадками?

Читайте також: Як країнам вдалося наростити економіку завдяки приватизації

Перш за все, такі приміщення ідеально підходять для створення кімнат у жанрі «горор», який є одним з основних у цій сфері розваг. Для створення атмосфери кімнати потрібно буде зробити мінімальний косметичний ремонт та завезти необхідний реквізит.

Кошти підуть на встановлення комунікацій, на облаштування рецепції, зони очікування для клієнтів та вбиральні.

Копіювальні центри

У приміщеннях з невеликою площею вигідно відкривати копіювальні центри, для яких не потрібна велика кількість квадратних метрів. Утім, доведеться вкласти кошти в ремонт для створення гарного освітлення та забезпечення всього технічного устаткування.

Зазвичай такі центи вигідно розміщувати поблизу бізнес-центрів, навчальних закладів або у густонаселених житлових районах. Якщо площі приміщення більш ніж достатньо, її можна використати під склад або магазин з товарами для поліграфії.

Кафе або бар

montazhnaia oblast 1 4 — Криївка у Львові

Доволі часто нежитлові приміщення перетворюють на заклади громадського харчування. У Львові, наприклад, саме у підвальному приміщенні знаходиться відомий ресторан «Криївка», а в столиці — безліч барів. Це може стати перспективним бізнесом, особливо якщо такі приміщення мають вигідне місцезнаходження. Якщо тематика закладу — лофт, нуар або ж щось атмосферне, то підвальні приміщення стануть ідеальним варіантом для створення відповідної атмосфери.

Відкрити заклад громадського харчування складніше, оскільки потрібно, щоб були дотримані всі санітарні норми. Також для цього необхідно буде закупити відповідне обладнання та провести зонування приміщення, а також обладнати окремий вхід і евакуаційний вихід та пандус.

Склад, пункт видачі інтернет-замовлень або прийому вторсировини

У підвальному приміщенні можна розмітити точку видачі або прийому різних товарів та використовувати квадратні метри як склад. Усе залежить лише від розмірів: потрібно враховувати, скільки замовлень надходить та чи вистачить площі для зберігання. Для пунктів прийому сировини простіше — у такому випадку ремонтні роботи можна не робити, лише облаштувати місце для роботи та відвести частину приміщення під зберігання.

Для обладнання такого приміщення необхідні будуть мінімальні ремонтні роботи, особливо якщо там вже є всі комунікації, а, отже, і мінімальні витрати з бюджету.

Водночас обраної площі приміщення може не вистачити, або ж, навпаки, її буде більше, ніж потрібно, тому квадратні метри не будуть використовуватися за призначенням.

Приміщення, відведені під салони краси

Реалізація цього виду бізнесу, як і у сфері харчування, потребує значних ремонтних робіт, оскільки необхідно облаштувати робочі місця, забезпечити хороше освітлення та створити всі умови для того, щоб клієнтам було приємно знаходитися в такому місці.

Загалом, доведеться скласти план реконструкції, зробити перепланування, шумоізоляцію та встановити кондиціонери, а також вентиляційну систему.

Щоб створити будь-який високоприбутковий бізнес, необхідно регулярно оцінювати стан ринку на поточний момент часу. Попит споживачів постійно змінюється, тому знайти правильну нішу для реалізації власних бізнес-ідей можна тільки за результатами аналізу ринку безпосередньо перед створенням пропозиції.

У будь-якому бізнесі існує ступінь ризику, утім детальна попередня підготовка та правильний підхід дозволять використати нежитлові приміщення з розумом та максимальною вигодою.

Переглянути нежитлові приміщення, які наразі виставили на торги через систему Prozorro можна на торговому майданчику pro.invest.ua.

Чому саме Україна

Країна, що розвивається та прагне залучити інвестиції з-за кордону, пропонує безліч дотепер невикористаних можливостей для бізнесу. Україна є скоріше правилом, а не винятком в цьому випадку, завдяки чому більшість потенційних інвесторів зацікавлена приєднатися до значної кількості існуючих – тих, які вже серйозно сприяють сучасному розвитку української економіки. Для потенційного інвестора корисним може стати нижченаведений перелік основних переваг такого рішення.