Якість, унікальність та надійність: чому варто експортувати з України?

Глобальні зміни у світовій економіці, що викликані значними обмеженнями у зв’язку із пандемією коронавірусу, змушують підприємства з різних країн світу переглядати власні бізнес-моделі. Зміна підходу до ведення бізнесу стосується також і українських виробників, які все більше прагнуть знайти нові ринки збуту. Раніше, покупці та імпортери при пошуку товарів орієнтувались на цінову пропозицію, враховуючи при цьому індивідуальні вимоги по якості. Проте за останній рік ситуація змінилася. Покупці звертають увагу на надійність постачальників, якість продукції та можливість подальшої співпраці з розширенням асортименту.

Враховуючи все це, торговельний аналітик Артем Редюк розповідає, якими є головні переваги експорту продукції саме з України.

Ресурсний потенціал. Україна є одним з основних постачальників продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції на світовий ринок. Українські підприємства все частіше переходять від постачання сировини до створення готового кінцевого продукту. Саме дотримання вимог по якості продукту, при конкурентному рівні ціни, дають можливість постачати власну продукцію як на ринок розвинених країн, так і на ринки, що продовжують розвиватися.

Питання логістики. Вдале місцерозташування створює конкурентні переваги для українських підприємців. Це дає можливість розвивати торговельні та виробничі ланцюги для компаній з усього світу. Імпортери з країн ЄС все частіше розглядають продукцію з України як один із товарів, який здатний конкурувати за якістю і при цьому бути значно нижчим в ціні.  

Стратегічне партнерство. Питання забезпечення продовольчої безпеки у світі кожного року зростає. Саме тому продукти українського походження можуть допомогти задовольнити попит на різних ринках світу, роблячи харчові продукти та інші товари більш доступними.

Унікальність пропозиції. Зміни, викликані світовою пандемією коронавірусу, призвели до підвищення попиту на більш високоякісні продукти з унікальними властивостями. Саме тому, українські виробники займають нові ніші, створюючи продукцію з унікальними характеристиками, особливо у сфері харчування. Разом з тим, розвиток інформаційних технологій і креативної індустрії забезпечують новими інструментами та підходами для комунікації і створення нових продуктів, здатних задовольнити нинішній попит на певному ринку.

Відкритість до співпраці. Отримання Україною угоди про асоціацію з країнами ЄС створює передумови для українських підприємств експортувати власну продукцію на ринки даних країн. Вихід українських виробників та постачальників на ринки розвинених країн свідчить про підвищення якості української продукції. Разом з тим, компанії з країн ЄС можуть розглядати українські підприємства як стратегічних партнерів з постачання як готової продукції, так і сировини для власного виробництва. 

Надійне партнерство. Завдяки тому, що дедалі більше країн цікавляться українською високоякісною продукцією, з’являється й значний попит на неї. Саме тому фахівці Invest.UA активно співпрацюють із зацікавленими в експорті клієнтами та постачальниками з України, щоб налагодити між ними надійні торговельні відносини у будь-якій галузі: від харчових продуктів, таких як мед або м’ясо, до виробів з дерева та металу. Команда спеціалістів не лише досконало розбирається в українському законодавстві та завдяки цьому може мінімізувати будь-які ризики експортних операцій, але й знає весь національний ринок зсередини, що дозволяє визначати лише надійних постачальників відповідно до потреб замовників.

Як знайти інвестиції в Україні

Які варіанти залучення внутрішніх інвестицій можна використовувати і чи є перспективи для українського бізнесу?

Нещодавно прем'єр-міністр України повідомив радісну новину: «уряд, ЄБРР, ACC і USAID уклали Меморандум про створення національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу і товарних ринках, що стане важливим кроком для створення Фондового ринку в Україні». Новина сама собою прекрасна, але вона також констатує і той сумний факт, що фондовий ринок в Україні зараз відсутній.

Недавня новина про публічне розміщення рівненського футбольного клубу «Верес» на «Українській біржі» якраз є тим винятком, що підтверджує правило: на поточний момент публічне розміщення не розглядається українським бізнесом як спосіб залучення капіталу.

Останні публічні розміщення українських компаній робили в далекому 2013 році на закордонних майданчиках: Лондонській і Варшавській біржах. Відповідно, дозволити собі це могли тільки досить великі бізнеси, які готові нести витрати на підготовку і проведення публічного розміщення і підтримку акцій компанії в лістингу відповідної біржі. Про повноцінні розміщення на українських майданчиках, якби не «Верес», всі вже давно забули б.

У пошуках капіталу

Цілком природно, що закриті ринки акціонерного капіталу стимулюють український бізнес шукати альтернативні джерела фінансування. Якщо боргове фінансування з тих чи інших причин не розглядається, то залишається тільки опція залучення акціонерного капіталу (еquity). І варіантів залучити такий капітал в Україні не так багато.

«Стратеги»

Перш за все, капітал можуть надати стратегічні інвестори — компанії, які інвестують не з метою отримання фінансової вигоди від продажу своєї інвестиції, а для того, щоб отримати стратегічну перевагу: вийти на український ринок, поглинути конкурента, провести вертикальну інтеграцію. Нюанс із залученням стратега полягає в тому, що такий інвестор рідко погоджується на менше, ніж повний контроль бізнесу, в який він інвестує. Відповідно, такий варіант варто розглядати якщо власник вже готовий «відійти від керма», або залишивши за собою міноритарну частку, або зовсім вийшовши з бізнесу.

«Заможні особи» (high-net-worth individuals)

Другий варіант — фінансування від заможних приватних осіб через їхні «сімейні офіси». Це непублічна, але досить популярна для України форма залучення капіталу. Проблема таких приватних інвестицій полягає в тому, що «сімейні офіси» рідко містять професійну команду, яка може знайти і оцінити перспективну інвестицію. Відповідно, такі інвестиції багато в чому базуються на особистих зв’язках і відносинах.

Прямі інвестиції (рrivate equity)

Нарешті, ще одна опція — фінансування від фондів прямих інвестицій. Як правило, це команди професійних керуючих, які залучають кошти від третіх осіб і інвестують їх згідно із заздалегідь узгодженою стратегією. Мета фонду — отримати фінансову вигоду від подальшого продажу своєї інвестиції через 5−10 років.

Прямі інвестиції в Україну активно набирають обертів, оскільки, з одного боку, фонди досить професійні, щоб знайти і правильно оцінити успішні бізнеси, яким потрібен капітал. З іншого — досить гнучкі, щоб дозволити собі інвестувати в бізнеси, акціонери яких не готові повністю віддати контроль новому партнеру.

Фокус на прямі інвестиції

Сфера прямих інвестицій (рrivate equity) у світі — це величезна індустрія. Згідно з дослідженням авторитетного британського видання Mergermarket, яке займається дослідженням ринку злиттів і поглинань, у 2020 році фонди прямих інвестицій інвестували в угодах злиття та поглинання по всьому світу $608,7 млрд. Таким чином, на прямі інвестиції припав кожен п’ятий долар, інвестований у 2020 році.

В Україні активно працюють кілька локальних/регіональних фондів прямих інвестицій: за останній рік про інвестиції в українські бізнеси оголосили Horizon Capital, Dragon Capital, Diligent Capital Partners, UMG Investments. Не відстають і венчурні фонди, які активно інвестують в українські стартапи у сфері IT та електронної комерції.

Крім того, українські бізнеси починають знаходити інтерес у іноземних гравців. За останній рік було оголошено про дві великі угоди за участю глобальних фондів: Volition Capital зробив інвестицію в Creatio (еx. Terrasoft), а Recoginze Partners проінвестував у Ciklum. Обидві ці угоди потрапляють у категорію «українських» вже з невеликою натяжкою, тому що обидві компанії вже давно вийшли на міжнародний рівень. Власне, саме це і робить їх привабливими для глобальних фондів.

Результати роботи фондів за останні кілька років досить вражаючі: згідно з дослідженням юридичної фірми Aequo і Mergermarket кількість угод за участю фондів прямих інвестицій в Україні збільшилася з трьох угод в 2014 році до десяти в 2019 році. У атиповому 2020 році кількість таких угод зменшилася до 6 штук, що в цілому відображає загальне падіння кількості угод на українському ринку в 2020 році через пандемію на 30−40%.

Прямі інвестиції: в чому перевага?

Фонди прямих інвестицій, як правило, досить гнучкі в форматах інвестування: залежно від своєї стратегії вони можуть входити в бізнес як на міноритарну, так і на мажоритарну частку. Крім цього, можуть відрізнятися і форми розрахунків: інвестиція безпосередньо в бізнес (сash in) або платіж поточному акціонеру за покупку частини або всієї його частки в бізнесі (сash out). Таким чином, акціонер може не лише отримати кошти на розвиток бізнесу, а й приватну винагороду.

Крім того, фонди прямих інвестицій більш схильні до прийняття ризику. Часто західні «стратеги» можуть скептично ставитися до українських бізнес-практик і застосовувати істотні дисконти до оцінки бізнесів, які працюють в українських реаліях. Фонди ж частіше можуть піти на більш складні форми співпраці: наприклад, дати час продавцеві привести справи «в порядок» протягом якогось часу після закриття угоди.

Ще одна істотна перевага залучення прямих інвестицій — це автоматичне створення плану виходу з бізнесу. Мета будь-якого фонду — підняти вартість бізнесу, в який він інвестував, і вийти з нього. Таким чином, фонд буде драйвером процесу продажу і пошуку найкращого покупця. У зв’язку з цим у інших акціонерів відкривається можливість для спільного з фондом продажу за максимальною оцінкою.

Українські тренди

Активність фондів прямих інвестицій в Україну залишається досить невисокою: дослідження Mergermarket по Україні показує, що в загальній кількості угод злиттів і поглинань в Україні на частку прямих інвестицій припадає близько 10% на рік. На жаль, це суттєво менше, ніж в середньому в світі, не кажучи вже про розвинені ринки.

Але в той же час є й хороші новини: кількість локальних гравців на українському ринку прямих інвестицій зростає, тому буде рости і кількість нових угод. Крім цього, фонди прямих інвестицій стають все більш відкритими до нових форматів співпраці: вони не бояться входити в бізнес у ролі міноритарного партнера, готові надавати фінансування в комбінації боргу і акціонерного капіталу, не проти інвестувати в нові для себе індустрії.

Створення фондового ринку в Україні — це амбітне завдання, важливість якого важко переоцінити. На жаль, досвід показує, що реалізувати його не вдається вже далеко не першому уряду. Тому поки в Україні будується фондовий ринок, українському бізнесу потрібно навчитися повноцінно користуватися тими інструментами залучення капіталу, які доступні «тут і зараз», включно з прямими інвестиціями.

Чому саме Україна

Країна, що розвивається та прагне залучити інвестиції з-за кордону, пропонує безліч дотепер невикористаних можливостей для бізнесу. Україна є скоріше правилом, а не винятком в цьому випадку, завдяки чому більшість потенційних інвесторів зацікавлена приєднатися до значної кількості існуючих – тих, які вже серйозно сприяють сучасному розвитку української економіки. Для потенційного інвестора корисним може стати нижченаведений перелік основних переваг такого рішення.

Приватизація в Україні

Зараз активно проходить процес приватизації державних підприємств в Україні. Головна ціль приватизації – підвищення ефективності використання державного майна, а активи, що не є профільними для держави – приватизувати, тобто продати на відкритих торгах. В Україні існує більше 3,5 тисяч державних підприємств. Багато з них використовуються не досить ефективно або ж є «тягарем» для держави. Державні компанії здатні генерувати значні обсяги валового доходу, проте фінансовий результат є мінімальним, порівняно із іншими компаніями з цього ж сектору.