Як самостійно перевірити земельну ділянку: основні кроки

Перед купівлею варто ретельно дослідити земельну ділянку і зібрати всю необхідну інформацію, яку частково можна отримати дистанційно.

Для перевірки земельної ділянки потрібно зробити декілька кроків. Яких саме – читайте далі.

1. Попросіть продавця показати документи, які засвідчують право власності, та надати вам кадастровий номер ділянки.

Право на земельну ділянку може посвідчуватися такими документами.

• Державний акт на право власності.
• Свідоцтво (витяг) про право власності на нерухоме майно.
• Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наявність кадастрового номера є обов’язковою умовою для укладення договору купівлі-продажу.

Іноді ділянки в кадастрі може не бути, але це не означає, що її не існує, а сигналізує про необхідність перевірити об'єкт ретельніше. Ділянки, сформовані до 2004 року, можуть не мати кадастрових номерів, проте таких небагато. У такому разі продавцю потрібно звернутися до землевпорядної організації та замовити послугу з присвоєння кадастрового номера земельній ділянці. Такий процес може тривати кілька місяців.

2. Дізнайтесь у продавця, чи зареєстровані на ділянку речові права.

Варто розрізняти державну реєстрацію земельної ділянки від державної реєстрації прав на неї, оскільки це різні процедури та електронні реєстри. Земельні ділянки реєструються в Державному земельному кадастрі, права на них – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Юристи, які працюють з угодами купівлі-продажу, зазначають, що часто ділянка у власності продавця, але водночас речові права на неї не зареєстровані.

У такому разі нотаріус не побачить у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що на ділянку встановлені права і не зможе засвідчити угоду.

Тож, аби зекономити час, варто в цьому пересвідчитися заздалегідь. За наявності кадастрового номера ділянки та електронного підпису цю інформацію можна отримати після авторизації на Публічній кадастровій карті.

3. Проведіть базовий юридичний аналіз земельної ділянки.

Зокрема дізнайтеся, чи не обтяжена вона судовими заборонами, чи не є предметом застави і чи належним чином оформлена спадщина.

Частково ця інформація публічна і міститься в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для отримання інформації з реєстру треба авторизуватися через електронний підпис. Це дозволить ще до візиту до нотаріуса дізнатися, чи є заборони на відчуження відповідної ділянки та чи не перебуває вона в іпотеці.

4. Якщо земельна ділянка в оренді, варто спочатку зв'язатися з орендарем і дізнатися, чи не планує він її придбати.

Необхідно розрізняти дійсність договору оренди та дійсність права оренди. Наявність останнього дає орендарю можливість бути першим покупцем земельної ділянки.

Згідно з законом, чинний орендар ділянки та співвласники мають переважне право викупу ділянки. Ідеальним варіантом була б відмова орендаря від переважного права. В іншому випадку треба буде пропонувати вищу ціну, ніж може запропонувати особа з пріоритетним правом.

5. Якщо орендар не претендує на купівлю ділянки, варто дізнатися в нього умови оренди та інші пов'язані з цим нюанси.

Наприклад, власник вибрав орендну плату на кілька років уперед. Тоді ви, як новий власник, не зможете користуватися ділянкою та отримувати дохід ще кілька років.

Фото: unsplash