Турецький бізнес на українському ринку: як та у яких сферах економіки він розвивається?

Україна та Туреччина нещодавно підписали угоду про зону вільної торгівлі, над якою країни працювали 15 років. Однак за словами віцепрем'єр-міністерки економіки Юлії Свириденко, це не лише угода про торгівлю, а й про взаємні інвестиції та виробничу кооперацію. Так, Туреччина значно розширює сектори, в яких українські компанії зможуть працювати на постійній основі, а Україна заохочує турецькі підприємства працювати у себе.

Скільки турецьких компаній вже працюють в Україні, що їх приваблює та як відбувається товарообіг між країнами, розповідаємо далі.

Що найбільше приваблює турецьких бізнесменів в Україні?

За період дипломатичних відносин між Україною та Туреччиною, турецькі бізнесмени відкрили в Україні 3592 компанії. Понад 92% з них працюють на українському ринку досі й не перебувають в процесі припинення. За 30 років вийшли з ринку 116 компаній, а ще 142 припинили свою роботу.

Найбільший інтерес турецькі бізнесмени проявляють до секції виду економічної діяльності (КВЕД) ‒ оптова та роздрібна торгівля. Там зосереджена більшість компаній, де серед засновників є турецькі громадяни, а саме ‒ 1305 юридичних осіб. 439 турецьких компаній зацікавлені в переробній промисловості.

Сектор інформації та телекомунікацій виявився на третьому місці ‒ 351 компанія. Ще понад пів тисячі компаній зайняті будівництвом (338) та транспортом, складським господарством, поштовою та кур’єрською діяльністю (226).

З огляду на те, в яких секторах економіки зосереджено найбільше компаній з турецьким капіталом, то в кожному з них зберігається великий потенціал для зростання.

• Найбільша частка турецьких компаній ‒ у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ‒ 1,21% від загальної кількості компаній.
• На другому місці "тимчасове розміщування й організація харчування" ‒ 0,74%.
• На третьому ‒ "інформація та телекомунікації" ‒ 0,69%. Доля компаній з турецьким капіталом у інших секціях КВЕДів не перевищує половини відсотка.

Географічне розташування турецького бізнесу

Найбільше зацікавлені турецькі бізнесмени у столиці, адже це найнаселеніший мегаполіс країни з найвищим рівнем ділової активності, а отже й купівельної спроможності. Саме у Києві зареєстровано майже половина (40,9%) від усіх турецьких компаній в Україні ‒ 1469 реєстрацій.

Одещина посіла друге місце (15,8%) ‒ 569 компаній.

Львівщина опинилася на третьому місці (6,8%) ‒ 243 компанії.

Дещо менше уваги турецькі підприємці приділили Харківщині ‒ 168 компаній.

Херсонщина замикає п’ятірку лідерів, адже там розташовані 154 заморські підприємства.

Одещина та Херсонщина в лідерах через відсутність сухопутного кордону та наявність найбільших портів для перевалки основних експортних товарів в структурі українського експорту до Туреччини (зернові та метали). Інтерес до Львівщини та Харківщини характерний через близькість до ринків ЄС (основний торговельний партнер України) та Росії (до війни ‒ основний торговельний партнер України).

Товарообіг між Туреччиною та Україною

Наразі товарообіг між країнами становить $7,5 млрд на рік. Водночас зберігається позитивне сальдо торговельного балансу. Україна експортує товарів та послуг на понад $4 млрд, а імпортує на $3 млрд щорічно. Президент Туреччини Ердоган вважає, що підписана угода про ЗВТ повинна збільшити обсяг двосторонньої торгівлі до $10 млрд у найближчі кілька років.

За словами д.е.н. фінансового аналітика YouControl Романа Корнилюка, близько половини українського експорту до Туреччини за 11 місяців 2021 року припадає на продукцію чорної металургії. 20% становлять зернові культури. Наступні за значенням експортні позиції займають руди металів (6%), залишки й відходи харчової промисловості (4,5%) та насіння і плоди олійних рослин (4,2%).

Натомість попри менший загальний обсяг, ключові статті турецького імпорту більш різноманітні й мають менш виражений сировинний характер. Близько 10% становить імпорт ядерних реакторів, котлів та машин. Нафта і пальне (7,5%), чорні метали (7,4%), засоби наземного транспорту (6,5%), плоди та горіхи (6%). Також Україна закуповувала в Туреччині текстильну продукцію (5,4%), пластмаси й полімерні матеріали та літальні апарати.

"Збільшення двосторонньої торгівлі з Туреччиною буде особливо вигідним для нашої країни саме за умови збереження чинного позитивного сальдо торговельного балансу (коли експорт перевищує імпорт). Втім Україні варто збільшити в структурі експорту частку продукції з вищим рівнем доданої вартості."

Корнилюк наголошує, що навіть збереження наявної структури й співвідношення експорту та імпорту вимагатиме додаткових зусиль на фоні девальвації турецької ліри. Адже це робить турецьку промислову продукцію вигіднішою за українську з точки зору закупівельних цін.