ГоловнаНовини
Як країнам вдалося наростити економіку завдяки приватизації

Як країнам вдалося наростити економіку завдяки приватизації

Дата публікації: 31-08-2021

На початку 90-х років країни Східної та Центральної Європи почали реформи, цінову й торговельну лібералізацію та перехід до ринкової економіки. Сусідні до України Польща, Литва, Чехія, Словаччина змогли швидко та відносно успішно провести ключові реформи – зокрема й реформу приватизації.

Останні кілька років в Україні успішно триває процес малої приватизації і до продажу через прозорий аукціон вперше за довгий період готують велике державне підприємство — "Об’єднану гірничо-хімічну компанію".  На черзі — київський завод "Більшовик", Президент-готель, Одеський припортовий завод,  "Центренерго" та інші об’єкти промисловості.

Як успіхи великої приватизації у сусідніх країнах вплинули на їх економіку і які корисні уроки можна винести з їхнього досвіду?

Польща

У 1990 році польська держава володіла майже 8,5 тисячами підприємств. Це майже втричі більше, ніж зараз є в Україні. Завдяки успішній приватизації у державній власності залишилися лише кілька десятків. Згідно з даними, опублікованими у вересні 2020 року польським урядом, у Польщі є всього 30 державних підприємств.

Політика приватизації державних підприємств була одним із елементів "шокової терапії" польського міністра і економіста Лешека Бальцеровича.

Тогочасна польська економіка, заснована на державній власності та централізованому плануванні, після падіння комуністичного режиму опинилася на межі колапсу. Єдиним виходом було роздержавлення часто неефективних підприємств і поступовий перехід до ринкової економіки.

Частину з них довелося закрити одразу. Протягом перших 5 років таким чином ліквідували майже 1,4 тисячі найменш перспективних держпідприємств. Впродовж наступних 20 років ліквідували ще близько 500.

Важливими пунктами "шокової терапії", які дозволили державним підприємствам перейти до ринкової економіки, стала відмова держави від пільгових позик і дотацій та дозвіл на банкрутство неефективних підприємств.

Тому з ринку пішли ті фірми, які не генерували прибутку та були економічно не вигідними ні для держави, ні для приватних інвесторів.

Решту підприємств приватизували, активно залучаючи іноземний капітал. Це дозволило не лише забезпечити надходження до бюджету, а й позбутися величезного баласту неефективних і неприбуткових підприємств.

До 2015 року прибуток держави з продажу майна склав понад 153 млрд злотих (45,6 млрд доларів).

Досвід Польщі показує, що приватизовані підприємства в умовах ринкової економіки працюють значно ефективніше. Показовим є приклад придбання у 1991 році невеликої державної польської автомобільної компанії FSM італійським автоконцерном Fiat.

Після приватизації Fiat реорганізував методи управління FSM, робочу етику та зробив акцент на якості автомобілів. Підприємство почало активно розвиватися та нарощувати виробництво.

В результаті автомобільна індустрія в Польщі почала стрімко зростати. Тепер завод в середньому виробляє 270 тис. авто на рік, більшість з яких йде на експорт.

Інший приклад — державна Telekomunikacja Polska, яка належала Мінзв'язку після поступового переходу до приватних інвесторів стала найбільшим оператором мобільного зв'язку в Польщі, що обслуговує 16,696 млн клієнтів (2016 рік).

Грузія

Крилатий вислів грузинського реформатора Кахи Бендукідзе "продається все, крім совісті" яскраво ілюструє тогочасний курс Грузії на форсування приватизації.

Як і в багатьох інших країнах, у Грузії приватизація почалася з малих об'єктів. З 1993 року по 1998 рік було приватизовано 12 860 малих підприємств і об'єктів. На цьому мала приватизація в цілому була завершена.

Однак мала приватизація в Грузії майже не принесла значних доходів до бюджету. Великі підприємства вважалися "стратегічними" і далі залишалися у власності держави.

Власне, з приходом Бендукідзе до грузинського уряду у 2004 році й почалися системні реформи. Стартувала велика приватизація, яка відбувалася через прозорі аукціони, а не корупційні схеми "для своїх", як це було раніше.

Якщо в 2001-2003 роках приватизація приносила не більше ніж 1% доходів консолідованого бюджету, то в 2005-2007 роках її внесок в скарбницю виріс до 10,7-12,9%.

Одним із перших об’єктів, які підготували до продажу, був готель "Інтурист" у Батумі. Яскравим свідченням тогочасної ситуації з приватизацією в країні стало те, що найбагатший бізнесмен в країні Бадрі Патаркацишвілі намагався домовитися про купівлю готелю в обхід аукціону, запропонувавши в 40 разів меншу ціну від стартової. Зрештою, готель продали за $3 млн через прозорий аукціон.

У 2005 році доходи від приватизації досягли $231,4 млн і продовжували зростати. Для порівняння, бюджет Грузії у 2004 році складав близько $400 млн.

Основними покупцями великих об'єктів стали іноземні інвестори. Наприклад, американська Basel Group наприкінці 2004 року придбала за $15 млн Крцаніську урядову резиденцію.

У 2006 році АТ "Об'єднана телекомунікаційна компанія" (найбільший в країні оператор фіксованого зв'язку), продали за $90 млн дочірній компанії казахстанського банку TuranAlem. Тоді ж казахстанський "Казтрансгаз" придбав за $12,5 млн активи тбіліської газорозподільної компанії "Тбілгаз", яка на той час перебувала в стані банкрутства.

Від поділу на стратегічні і нестратегічні підприємства у Грузії вирішили відмовитись.

Наступного року швейцарська Multiplex Solutions виграла аукціон з приватизації тбіліського водоканалу і ще кількох об'єктів. Новий власник заплатив $85,7 млн, взявши на себе зобов'язання інвестувати в їх подальший розвиток ще $350 млн.

Окрім успішної приватизації в Грузії провели низку ліберальних реформ, які сприяли залученню інвестицій і покращенню інвестиційного клімату. Зокрема, прийняти новий податковий кодекс, який замість 22 податків передбачав лише 9. Згодом їх скоротили до 6.

Також Грузія відмовилася від практики надання податкових пільг, а також зняла всі обмеження на валютний обіг.

Згідно з доповіддю "Ведення бізнесу" Світового банку, при Бендукідзе в 2004-2007 роках Грузія стала найреформованішою країною в світі. За цей час вона піднялася з 137 на 11 місце в рейтингу країн за легкістю ведення бізнесу, випередивши Німеччину і Францію.

Словаччина

Економічна ситуація у Словаччині дуже нагадувала Україну в 90-х, але завдяки швидким реформам ця історія має щасливий фінал.

За кілька років після повалення комуністичного режиму в Словаччині у 1989 році уряд очолив авторитарний лідер Володимир Мечіар. За період його правління країна отримала сумне прізвисько "чорна діра Європи".

Мечіар ініціював першу хвилю приватизації держпідприємств. Однак насправді це була не приватизація, а передавання впливу на підприємства конкретним, наближеним до влади, особам.

Таким чином продали понад половину з 60 найбільш прибуткових підприємств. Більше того, угоди укладалися за заниженими цінами, а до фінансування залучалися державні банки, що погіршували ситуацію і в цьому секторі.

До "приватизації" не допускали іноземних інвесторів, аргументуючи це тим, що вони приведуть підприємства до занепаду.

Нові власники часто виводили з великих промислових компаній цінні активи, залишаючи їх банкрутами.

В результаті квазіприватизації сформувався пул словацького "олігархату", наближеного до прем'єр-міністра.

Після провальної п’ятирічки Мечіара у 1998 році уряд Словаччини очолив Мікулаш Дзурінда. Економічні реформи він почав із головної на той час проблеми — неефективних державних банків. Новому уряду вдалося створити умови для приходу іноземного капіталу.

Таким чином три найбільших державних банки, які у 1998-1999 роках були на межі банкрутства, отримали реструктуризацію заборгованості перед бюджетом та залучили інвестиції з Австрії, Німеччини та Італії.

Наприклад, частка проблемних кредитів у Všeobecná úverová banka (VÚB) перевищувала 50%. Після реструктуризації вона зменшилася до 18%. А у 2001 році VÚB придбала італійська банківська група Intensa. Через рік після реформ всередині банку консолідований чистий прибуток VÚB зріс майже на 60%. Згодом банк отримав багато престижних нагород і став одним з найбільших у Словаччині.

Паралельно відбувалася приватизація і в інших секторах економіки. Приватні інвестиції залучали в таких галузях як телекомунікації, енерго дистриб'юторські компанії, газопостачання та енергогенерації. Серед покупців державних активів були поважні компанії — Enel (Італія), GDF Suez (ENGIE) (Франція), Deutsche Telekom (Німеччина) та інші.

Це був переломний момент, оскільки протягом 1994-1998 років тільки одна іноземна компанія придбала об'єкт у Словаччині, тоді як наближені до влади місцеві бізнесмени приватизували понад 400 об'єктів.

Під час другого терміну на чолі уряду Мікулаш Дзурінда ініціював масштабні реформи, які призвели до швидкого злету економіки. Головним чином це була податкова реформа, яка стимулювала прихід іноземних інвесторів у країну.

Уряд запропонував запровадити систему оподаткування з єдиною ставкою — 19% для податків на прибуток та на додану вартість.

Вигідні умови та передбачуваність в адмініструванні (зміни до Податкового кодексу вносилися після 4-6 місяців ретельного обговорення з експертами і узгодження з усіма стейкхолдерами) сприяли залученню великих іноземних інвесторів у Словаччину.

За даними Державної агенції з інвестицій та торгівлі (SARIO), протягом 2003 року було підписано 22 інвестиційні угоди на $1,55 мільярда, а в 2004-ому — ще 47 на суму $2,26 мільярда.

В країну почали заходити великі автомобільні корпорації, які будували тут свої заводи і розширювати виробництво. Словаччину почали називати "європейським Детройтом".

Наприклад, завод Volkswagen, який працював у Словаччині з початку 90-х, почав збільшувати обсяги виробництва та лінійку випуску авто. Такі інвестиції створюють тисячі робочих місць. На заводі працює понад 12 тис робітників.

Volkswagen інвестував понад 1,5 млрд дол у технології та обладнання, що дозволило суттєво наростити обсяги виробництва: у 2016 році було вироблено 388 тис автомобілів.

У регіон почали заходити й інші автовиробники — KIA розпочала будівництво першого заводу в Європі саме у Словаччині. PSA Peugeot Citroën також почав зводити завод.

Зараз автомобільна промисловість є найбільшою індустрією в Словаччині з часткою 12%, а країна займає 7 місце серед країн Європейського Союзу за обсягом виробництва автомобілів.

Крім того, нові заводи в країні будували й такі гіганти, як Samsung (на півдні Словаччини в місті Галант у 2002-му) та Sony (Нітра, 2007-2008 роки).

На кінець 2018 року у Словаччині було лише 46 державних підприємств, що красномовно свідчить про те, що для успішної економіки державі потрібно створювати умови для ефективного залучення приватних інвестицій, а не концентрувати бізнес у своїх руках.

Фонд держмайна готує усі об’єкти до приватизації максимально прозоро, як це відбувалося у всіх країнах, що успішно завершили реформу. Важливим кроком також є залучення іноземних інвесторів, які часто пропонують не лише більші гроші, а й технології, корпоративну етику і нові ринки.  

Інші новини

Об'єкти приватизації в Україні: щотижневий інформаційний бюлетень — 11.10.21
Об'єкти приватизації в Україні: щотижневий інформаційний бюлетень — 11.10.21
Українські морські порти готові до приватизації. Навіщо інвесторам їх купувати
Українські морські порти готові до приватизації. Навіщо інвесторам їх купувати
Якість, унікальність та надійність: чому варто експортувати з України?
Якість, унікальність та надійність: чому варто експортувати з України?
Успішна приватизація: як занедбаний санаторій перетворили на 4-зірковий курорт
Успішна приватизація: як занедбаний санаторій перетворили на 4-зірковий курорт
Що купувати на Prozorro.Продажі: аукціон на 8.11
Що купувати на Prozorro.Продажі: аукціон на 8.11
Укрексімбанк виставив на продаж кредити проблемних боржників на 24 мільярди
Укрексімбанк виставив на продаж кредити проблемних боржників на 24 мільярди
Вінницький лікеро-горілчаний завод продали за 17 мільйонів
Вінницький лікеро-горілчаний завод продали за 17 мільйонів
Грузія дозволила поставки м'яса птиці з України
Грузія дозволила поставки м'яса птиці з України
Лівія погодила експорт великої рогатої худоби з України
Лівія погодила експорт великої рогатої худоби з України
Ринок землі: в Україні уклали майже 30 тисяч земельних угод
Ринок землі: в Україні уклали майже 30 тисяч земельних угод
Турецький виробник безпілотників збудує сервісний центр в Україні
Турецький виробник безпілотників збудує сервісний центр в Україні
На продаж виставили активи ліквідованих банків на суму понад 800 млн грн
На продаж виставили активи ліквідованих банків на суму понад 800 млн грн
Україна експортуватиме м'ясо птиці до Йорданії
Україна експортуватиме м'ясо птиці до Йорданії
У першому півріччі Україна отримала $2,8 млрд прямих іноземних інвестицій
У першому півріччі Україна отримала $2,8 млрд прямих іноземних інвестицій
У системі Прозорро.Продажі оголосили перший земельний аукціон
У системі Прозорро.Продажі оголосили перший земельний аукціон
linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram