Чим відрізняється Прозорро.Продажі від Прозорро?

Частина українців і досі вважають системи Прозорро.Продажі та Прозорро схожими, проте це не так і створені вони для різних завдань. Яких саме, пояснюємо далі.


Прозорро.Продажі – це земельні електронні аукціони з продажу та оренди державного майна. Система була створена у 2016 році з ініціативи Фонду гарантування вкладів і була орієнтована на продаж активів ліквідованих банків. Саме це поклало початок продажу державних активів в електронному, загальнодоступному і прозорому форматі.


Влітку 2021 року у систему Прозорро.Продажі перейшов напрямок з продажу землі сільськогосподарського призначення до 100 гектар, а у 2024 році стане доступний продаж ділянок від 100 гектар.


Прозорро – електронна система публічних закупівель, де державні та комунальні замовники оголошують тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг, а представники бізнесу змагаються на торгах за можливість поставити це державі.


Замовники оприлюднюють оголошення про тендери в системі Прозорро, а постачальники надають свої комерційні пропозиції. Це відбувається через модуль електронного аукціону, доступ до якого замовники й постачальники отримують через електронні майданчики, авторизовані цією системою.

Система Прозорро побудована на відкритому коді: будь-хто може використовувати та поширювати дані системи, зокрема у комерційних цілях.

Продаж земельної ділянки на онлайн-аукціоні: хто і як може це зробити?

Через електронний аукціон Прозорро.Продажі приватний власник сільськогосподарської землі продати чи передати землю в оренду може за власним бажанням. Водночас орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування щодо державної й комунальної землі тільки через електронний аукціон.

Як продати земельну ділянку на аукціоні?

Чому варто обрати аукціон для продажу чи оренди землі, навіть якщо ви робите це вперше?

Що буде у разі порушення умов купівлі-продажу землі?

Фото: unsplash

Як самостійно перевірити земельну ділянку: основні кроки

Перед купівлею варто ретельно дослідити земельну ділянку і зібрати всю необхідну інформацію, яку частково можна отримати дистанційно.

Для перевірки земельної ділянки потрібно зробити декілька кроків. Яких саме – читайте далі.

1. Попросіть продавця показати документи, які засвідчують право власності, та надати вам кадастровий номер ділянки.

Право на земельну ділянку може посвідчуватися такими документами.

Наявність кадастрового номера є обов’язковою умовою для укладення договору купівлі-продажу.

Іноді ділянки в кадастрі може не бути, але це не означає, що її не існує, а сигналізує про необхідність перевірити об'єкт ретельніше. Ділянки, сформовані до 2004 року, можуть не мати кадастрових номерів, проте таких небагато. У такому разі продавцю потрібно звернутися до землевпорядної організації та замовити послугу з присвоєння кадастрового номера земельній ділянці. Такий процес може тривати кілька місяців.

2. Дізнайтесь у продавця, чи зареєстровані на ділянку речові права.

Варто розрізняти державну реєстрацію земельної ділянки від державної реєстрації прав на неї, оскільки це різні процедури та електронні реєстри. Земельні ділянки реєструються в Державному земельному кадастрі, права на них – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Юристи, які працюють з угодами купівлі-продажу, зазначають, що часто ділянка у власності продавця, але водночас речові права на неї не зареєстровані.

У такому разі нотаріус не побачить у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що на ділянку встановлені права і не зможе засвідчити угоду.

Тож, аби зекономити час, варто в цьому пересвідчитися заздалегідь. За наявності кадастрового номера ділянки та електронного підпису цю інформацію можна отримати після авторизації на Публічній кадастровій карті.

3. Проведіть базовий юридичний аналіз земельної ділянки.

Зокрема дізнайтеся, чи не обтяжена вона судовими заборонами, чи не є предметом застави і чи належним чином оформлена спадщина.

Частково ця інформація публічна і міститься в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для отримання інформації з реєстру треба авторизуватися через електронний підпис. Це дозволить ще до візиту до нотаріуса дізнатися, чи є заборони на відчуження відповідної ділянки та чи не перебуває вона в іпотеці.

4. Якщо земельна ділянка в оренді, варто спочатку зв'язатися з орендарем і дізнатися, чи не планує він її придбати.

Необхідно розрізняти дійсність договору оренди та дійсність права оренди. Наявність останнього дає орендарю можливість бути першим покупцем земельної ділянки.

Згідно з законом, чинний орендар ділянки та співвласники мають переважне право викупу ділянки. Ідеальним варіантом була б відмова орендаря від переважного права. В іншому випадку треба буде пропонувати вищу ціну, ніж може запропонувати особа з пріоритетним правом.

5. Якщо орендар не претендує на купівлю ділянки, варто дізнатися в нього умови оренди та інші пов'язані з цим нюанси.

Наприклад, власник вибрав орендну плату на кілька років уперед. Тоді ви, як новий власник, не зможете користуватися ділянкою та отримувати дохід ще кілька років.

Фото: unsplash

Які документи варто надати нотаріусу для посвідчення договору про відчуження земельної ділянки?

Пакет документів, який потрібно буде подати нотаріусу, варіюватиметься залежно від складу учасників правочину. Наприклад, якщо сторонами договору відчуження земельної ділянки є громадяни України, то крім документів, які підтверджують їхню особу і громадянство, потрібно обов'язково надати:

З метою визначення загальної площі ділянок, які вправі набути у власність одна особа, нотаріусу необхідно буде надати відомості та документи про перебування набувача у шлюбі.

Водночас нотаріус має право вимагати у потенційного покупця відомості та документи, що підтверджують джерела походження коштів для придбання земельних соток чи гектарів.

До таких документів належить: зарплата, гонорари, дохід від підприємницької діяльності, дохід від продажу майна, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, виграші (призи) в азартні ігри, благодійна допомога, пенсія, спадщина, подарунки, кредитні кошти, набуття права на знахідку або скарб та інші джерела, не заборонені законом.

Для встановлення джерел походження нотаріус також може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, зокрема відомості Єдиного державного реєстру декларацій осіб, якщо покупець – публічна особа.

Фото: unsplash

Вартість землі: що на неї може впливати?

Земельні ділянки на території однієї сільської ради здебільшого оцінюються приблизно однаково. Однак є декілька факторів, які можуть вплинути на різну ціну ділянок.

Які це фактори та як вони впливають на вартість землі, дізнавайтесь далі.

Фактори, які впливають на ціну:

Де та як знайти землю для купівлі: перелік варіантів

Землю переважно купують аграрні виробники через фізосіб. Серед них – малі господарства, які мають невеликий земельний банк в оренді.

Частина агрохолдингів та підприємств із земельними банками понад 10 тис. га здійснюють точкові угоди на вимогу власників землі для збереження земельних масивів. Інша частина агрохолдингів вибудувала стратегію купівлі найцінніших земельних масивів до 2024 року – до моменту, коли в гру вступлять юрособи або іноземці, якщо їм дозволять купувати українську землю.

Попри всі обмеження охочих придбати землю у рази більше ніж продати її. Тож, як та де знайти потрібну землю для купівлі, читайте далі.

Варіант №1 – моніторинг оголошень на усіх доступних онлайн-майданчиках, маркетплейсах та ресурсах компаній-посередників.

Сільськогосподарську землю на онлайн-майданчиках знайти буде не так просто, тому що оголошення охоплюють всі земельні ділянки, а це здебільшого об'єкти під забудову, або присадибні ділянки.

Варіант №2 – робота "в полі". Перший сценарій – пошук родичів, знайомих в селах. Люди на місці, зазвичай, знають краще, хто готовий продати землю. Другий сценарій – вам приглянулась конкретна ділянка, яка має певні переваги саме для вас, і ви плануєте придбати там землю.

Для цього треба йти на аудієнцію до сільського старости, голови ОТГ, або шукати місцевих фермерів, які не готові витрачати кошти на придбання землі, і шукають непрофільних інвесторів.

Варіант №3 – пошук ділянки через земельні аукціони. Наприклад, багато земельних ділянок виставляється на продаж через систему Прозорро.Продажі. Для того, щоб їх купити достатньо зробити всього декілька кроків:

  1. Зареєструватись на одному з майданчиків системи Прозорро.Продажі.
  2. Обрати лот, який вас зацікавить та подати необхідні документи для участі.
  3. Внести гарантійний та реєстраційний внески.
  4. Взяти участь в аукціоні та стати власником земельної ділянки.

У чому переваги аукціону з-поміж інших способів?

Фото: unsplash

Ринок землі: хто зможе купувати сільськогосподарську землю?

1 липня 2021 року в Україні стартував ринок сільськогосподарської землі. Це означає, що громадяни України можуть легально купувати й продавати землю сільськогосподарського призначення.

До 1 січня 2024 року право купувати сільськогосподарську землю зможуть тільки фізичні особи й не більше ніж 100 га. А вже з 2024 року право на купівлю землі належатиме і юрособам. Відтоді для всіх почне діяти інше обмеження – не більше як 10 тис. га.

Хто наразі не може купити сільськогосподарську землю?

Іноземцям дозволять купувати сільськогосподарську землю тільки після ухвалення відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі. Водночас незалежно від результатів референдуму, іноземці не зможуть купувати землю в 50-кілометровій зоні від державного кордону України (крім кордону, який проходить по морю).


Це стосується тільки земель сільськогосподарського значення, а не землі у населених пунктах.


У жодному разі купувати сільськогосподарську землю не зможуть: 

Фото: unsplash

Прозорро.Продажі стане акціонерним товариством: що це означає?

Прозорро.Продажі проходять процес перетворення з державного підприємства на акціонерне товариство. Процес корпоратизації триватиме до травня 2022 року включно. 

Що відомо про процес корпоратизації Прозорро.Продажі?

Рішення про перетворення та створення Комісії затверджене Наказом Міністерства економіки №235 від 3 лютого 2022 року. Цим же наказом також створено Комісію з реорганізації (перетворення) ДП "Прозорро.Продажі".  

Після реорганізації та проведення всіх реєстраційних дій, новостворене акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" буде правонаступником усіх прав та обов’язків ДП "Прозорро.Продажі", а 100% акцій новоствореного акціонерного товариства належатимуть державі.

Олексій Соболев, директор ДП "Прозорро.Продажі", наголосив, що корпоратизація – це не зміна власника, вони й надалі залишаються у державній власності:

"Ми змінюємо застарілу організаційно-правову форму, яким є державне унітарне підприємство, на сучаснішу та стабільнішу юридичну форму, яка також є зрозумілішою для усіх стейкхолдерів, з якими працюють Прозорро.Продажі. А завдяки гнучкості корпоративного управління, ми зможемо швидше та якісніше реагувати на запити  учасників ринків та вдосконалювати державну електронну торгову систему, в якій проходять онлайн-аукціони з реалізації майна та активів."

Для майданчиків та організаторів співпраця та координація роботи з держпідприємством залишається без змін.

Чим держпідприємство відрізняється від акціонерного товариства?

Державне підприємство – підприємство, що діє на основі державної власності, або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 50 і більше відсотків.

Акціонерне товариство – один з різновидів господарських товариств. Акціонерним товариством визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на визначене число акцій, що засвідчують права та обов'язки учасників товариства (акціонерів). Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств.

Фото: Прозорро.Продажі

Як не стати жертвою сумнівного інвестиційного проєкту?

Реалізація інвестиційного проєкту передбачає наявність певних ризиків для потенційного інвестора. Щоб ухвалити рішення про початок реалізації або відмову від участі в проєкті, інвестор повинен повноцінно ознайомитися з концепцією проєкту і тільки після цього ухвалювати рішення.

Головна концепція інвестування – розміщення капіталу з метою отримання прибутку. Дохід може бути максимізований саме під час вибору правильного інвестиційного інструмента. Однак ніхто не може бути впевнений на 100%, що інвестиційний інструмент, який ви оберете, принесе гарантований дохід на прогнозованому рівні, або не створить додаткових проблем в майбутньому. Втім, навчитись ухвалювати правильні рішення можна. Для цього варто правильно оцінювати інвестиційні проєкти або ж інструменти, щоб керувати ризиками, які можуть виникнути.

Інвестиційні інструменти в Україні

Інвестиційний ринок України перебуває на стадії становлення та розвитку. Тому українські інвестиційні інструменти відрізняються від інструментів, які присутні на ринку розвинених країн. Протягом тривалого часу саме банківські депозити в Україні були традиційним інвестиційним інструментом. Проте виведення з ринку 100 банківських установ та значна девальвація національної валюти, сприяли перегляду підходів з боку інвесторів. Популярності набули інвестиції в нерухомість, облігації внутрішньої державної позики та, на даному етапі, інвестиції у землю сільськогосподарського призначення. Тому кожен приватний чи інституційний інвестор, перед тим як ухвалити рішення про вкладення коштів, має провести комплексний аналіз та визначити для себе всі переваги та недоліки інвестиційної концепції.

Що потрібно зробити, аби не стати жертвою сумнівного інвестиційного проєкту?

Першим кроком в інвестуванні є формування концепції та вибір інвестиційних інструментів. Одним з ключових етапів під час реалізації інвестиційних проєктів є повноцінна розробка концепції та стратегії розвитку проєкту. Після формування стратегії, ініціатор формує план дій та обирає спосіб для їхньої реалізації. Зазвичай, коли йдеться про інвестиційний проєкт, то передбачається придбання активів для їхнього подальшого використання й отримання від них доходу.

Наступним кроком є маркетингове дослідження – оцінка ринкової ситуації та перспектив розвитку ринку, в якому працюватиме інвестор. Оцінка ринкової ситуації, в умовах якої планується реалізація проєкту є одним з найголовніших аспектів. Адже саме наявність попиту та пропозиції впливають на успішність розробленої концепції. Також важливо оцінити наявність конкурентів, рівень попиту, можливість масштабування шляхом збільшення інвестицій, проаналізувати різні варіанти розвитку подій. Це дасть змогу оцінити потенційний рівень дохідності по проєкту. В період високої інфляції, вкладення в інвестиційні проєкти та інструменти, дає змогу отримувати доходи від подальшого перепродажу активів у майбутньому, й отримувати при цьому дивіденди чи інші регулярні платежі від володіння певним активом.

Після економічного аналізу інвестиційного проекту, необхідно провести комплексний юридичний аналіз. Незважаючи на те, який інвестиційний інструмент ви обрали: об’єкт нерухомості чи вкладення у чинний бізнес (інвестиції в корпоративні права), обов’язково потрібно перевірити відсутність різних обтяжень (в разі наявності, необхідно мати план дій для розв’язання даних проблем), наявність правовстановлюючих документів та правильність заповнення різних договорів, задля захисту своїх інтересів. Наявність судових тяжб або ж боргових зобов’язань, може додати новому власнику цілий перелік проблем у майбутньому. Тому перед підписанням угоди про купівлю-продаж, необхідно провести повний та детальний юридичний аналіз активу.  Перед оформленням угоди, варто звернутися до спеціалістів, які зможуть оцінити всі потенційні ризики та допоможуть провести угоди.

Під час інвестування у чинний бізнес, який потребує ресурсів для масштабування, необхідно проаналізувати управлінську  та бухгалтерську звітність. Саме наявність фінансової та управлінської звітності дають змогу швидко та ефективно оцінити діяльність підприємства. Хоча, коли йдеться про певні окремі активи, звітність з яких не проводилася, або ж про збиткові підприємства, операційна діяльність яких вибудована малоефективно (особливо на підприємствах державної форми власності), то звітність не дасть змогу об’єктивно оцінити діяльність компанії. Тому для аналізу використовується фінансова модель, побудована за даними діяльності підприємств аналогів.

І останнім, одним з найголовніших етапів – є розуміння того, яка кінцева мета участі у певному проєкті. Інвестор повинен розробити для себе план дій у разі настання сценаріїв з різними наслідками. Зазвичай, коли інвестор вкладає кошти в такі активи як житлова, комерційна нерухомість, земля чи обладнання, то кінцева мета є отримання доходу від здачі в оренду та продажу через певний час. Якщо ж інвестор вклав кошти в корпоративні права підприємства, то головною метою інвестора є збільшення вартості підприємства, власником якого він є.

Тож будь-який інвестиційний проєкт передбачає детальний аналіз та ознайомлення з ним. Саме наявність якомога більшої кількості інформації про об’єкт та ринкову ситуацію, дасть змогу зробити правильне рішення. Водночас не потрібно забувати, що будь-яка інвестиційна діяльність передбачає ризики. Тому необхідно бути готовим, що ситуація може скластися не у вашу користь і матиме комплексний план дій для виходу з тієї чи тієї ситуації.