"Електронмаш" повторно виставили на аукціон: коли та за скільки його можна придбати
Після невдалих торгів держпідприємство "Електронмаш" знову виставили на аукціон.
У грудні 2021 року переможець аукціону з приватизації держпідприємства "Електронмаш" не підписав договір купівлі-продажу заводу у встановлений термін. У зв’язку з цим об'єкт повторно виставили на продаж у січні 2022 року.
Які цікаві факти приховує історія заводу, чому перший аукціон пройшов невдало та яких умов приватизації слід дотримуватись новому власнику об’єкта, дізнавайтесь далі.
"Електронмаш": історія злету та падіння держпідприємства
Держпідприємство "Електронмаш" існує вже понад 50 років. Його історія розпочинається з 1 січня 1965 року, коли на базі заводу електронних обчислювальних машин створили держпідприємство. Основним видом діяльності підприємства було виробництво комп’ютерів і периферійного устаткування, зокрема експортної продукції: електродвигунів, генераторів і трансформаторів.
Підприємство також випускало пристрої живлення бортових електромереж міського транспорту: тролейбусів, трамваїв, вагонів метрополітену та пасажирських вагонів залізниці, а також побутові лічильники газу, контрольно-касові апарати для підприємств торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, електронне обладнання для керування вітровими електричними установками.
Як відбувався розвиток заводу:
У 60-х роках на базі "Електронмашу" було створено технікум та технічне училище. Завдання цих закладів освіти полягало у підготовці фахівців, які б формували кадровий арсенал заводу.
В 1967 році на міжнародній технічній ярмарці у німецькому Лейпцизі представили машину широкого призначення "Дніпро", яку створив "Електронмаш".
У 1975 році цю ж машину застосували під час спільного радянсько-американського космічного польоту "Союз Аполлон".
Продукція "Електронмашу" стала незамінною і під час проведення ХХІІ Літніх олімпійських ігор в 1980 році. Тоді на основі ЕОМ М4030-1, сконструйованої київським заводом, створили ефективну систему управління.
Кінець 70-х – середину 80-х років вважають "золотим" періодом в історії "Електромашу". Тоді на заводі працювало понад 10 тисяч висококваліфікованих спеціалістів, підприємство перебувало на піку слави та мало величезні обсяги замовлень.
У 1986 році "Електронмаш" виготовив електронні плати для дистанційного управління технікою, яка використовуватилася для ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильськів АЕС. Це дозволило зберегти здоров’я та життя людей, які завдяки таким пристроям могли на відстані керувати машинами.
В 1988 році "Електонмаш" виготовив свій перший персональний комп’ютер – "Поиск-1", який мав 128 Кб оперативної пам’яті. Пізніше завод випустив оновлені версії комп’ютера "Поиск-2" та "Поиск-3".
Історія занепаду «Електронмашу» розпочалася наприкінці 80-х років. ЇЇ пов’язують з втратою ключових кадрів, які виїжджали за кордон на запрошення великих корпорацій. Це і стало причиною втрати конкурентоспроможності підприємства і його поступового витіснення з ринків.
Останній сплеск активності був пов’язаний з виробництвом контрольно-касових апаратів у 1993 році. Проте вони мали дуже низьку якість і не конкурували з іноземними аналогами.
Коли підприємство було вже фактично зруйноване й мало понад 10 млн грн боргів, на нього зазіхнули нахабні особи, яких цікавила лише земельна ділянка. У 2017 році була здійснена рейдерська атака з застосуванням тітушок й бронетранспортера, проте, на щастя, завод вдалося відстояти.
26 березня 2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звільнило директора державного підприємства "Електронмаш" Віктора Мову з займаної посади у зв’язку зі зловживаннями владою і службовим становищем. Інформація про зловживання і порушення надійшла в Мінекономрозвитку від Служби безпеки України. За даними СБУ, під час перебування на посаді директора підприємства Віктор Мова разом з іншими посадовими особами з 2000 року незаконно привласнили державне майно на суму в понад 60 млн. гривень, а також незаконно привласнили виробничі приміщення загальною площею понад 88 384,4 м кв., оздоровчий табір та інші активи на користь підприємства, засновником якого є родич Віктора Мови.
Станом на 30 червня 2021 року на заводі працювало 139 осіб. Згідно з даними Фонду держмайна, на початок липня поточна заборгованість державного підприємства становила 924 490 грн, прострочена – 11,9 млн грн, з яких 5,4 млн грн – борги із заробітної плати, податки з зарплати – 3,3 млн грн, інша кредиторська заборгованість – 3,2 млн. грн. Наразі ж загальна заборгованість на підприємстві становить 25 млн грн.
Загальна площа державного підприємства "Електронмаш" – понад 100 тисяч квадратних метрів. До його складу входять 37 одиниць нерухомого майна, 3 земельні ділянки, 7 об’єктів, переданих у оренду.
Перший аукціон: як проходив та чому не придбали об'єкт
Аукціон з приватизації майнового комплексу київського "Електронмашу" відбувся 12 листопада 2021 року у системі Прозорро.Продажі. За об’єкт змагалося 22 компанії, а фінальна вартість активу зросла у більш ніж 14 разів – з 66 мільйонів гривень до 970 мільйонів. Переможцем стало ТОВ "Лортен Груп". Цікаво, що різниця в кінцевій ціні між переможцем та учасником, який посіб друге місце, склала лише одну копійку.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Лортен Груп" зареєстроване в столиці у травні 2018 року зі статутним капіталом у 100 грн. Власником та керівником компанії є Олег Піченевський з Нікополя Дніпропетровської області.
Зазначимо, що 17 листопада потенційний власник підписав протокол щодо результатів аукціону з продажу "Електронмашу", де обіцяв підписати угоду купівлі-продажу об'єкта впродовж 30 календарних днів.
Втім, станом на 14 грудня 2021 року відповіді від ТОВ "Лортен Груп" не надійшло. В акті про не підписання договору зазначено, що Регіональне відділення Фонду держмайна у місті Київ 7 грудня 2021 року надало ТОВ "Лортен Груп" проєкт договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, який необхідно було підписати до 13 грудня 2021 року.
Тому «Електроманш» вдруге виставили на електронний аукціон, який відбудеться 7 січня 2022 у період з 11:00 до 17:00. Стартова ціна така ж як була за першого аукціону – 65 625 064.50 грн.
Основні умови приватизації об’єкта
- Новий власник об’єкта протягом 6 місяців повинен погасити борги підприємства у розмірі, який буде під час переходу права власності на ЄМК. Наразі ж загальна заборгованість на підприємстві становить 25 млн грн.
- Інвестор не має права звільняти працівників приватизованого підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу протягом 6 місяців від дати переходу права власності на ЄМК.
- Власник повинен протягом 6 місяців виконувати вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства щодо користування об’єктом, який входить до складу ЄМК.
Читайте також: Приватизація у 2021 році принесла в бюджет понад 5 мільярдів гривень. Чи вдалося виконати план?
